Не так давно моя мама відчула себе недобре, прихворіла. Зрозуміло, що хтось мав наглядати за нею. Зголосилася сестра, яка живе в сусідньому містечку. Тому що я зі своєю сім’єю досить давно перебралася в столицю.
Сестра у мене молодша, правда, вже є дорослий син. У нас двоє, але ще підлітки, ходять в школу. Просто ми з чоловіком спочатку зосередилися на кар’єрі.
Отож, мамі погано, зазвичай відвідує її сестра, а ми з чоловіком намагаємося розрулити все фінансово. Зрозуміло, що у нас доходи побільше, не те що у сестри в провінційному містечку. Тим більше що не можемо часто приїжджати, тому що мама з сестрою далеко. Загалом, на цей раз мама загриміла в лікарню.
Само собою, ми з чоловіком оплатили все лікування, я так взагалі прилетіла на тиждень, а пізніше приїхав і чоловік. Виходили маму, тут сестра і каже, мовляв, давайте поки заберу її до себе, буду доглядати місяць або навіть більше, поки не полегшає. А потім одвезете її додому. В цілому ця ідея здалася нам здоровою, ми ще залишили сестрі грошей і відправилися в столицю.
А приблизно через тиждень сталася у нас з сестрою по телефону наступна розмова. Дзвонить вона мені, мовляв, якщо вже я маму забрала, то вже буду за неї постійно дивитися. Нехай залишається у мене вже постійно. Але ти ж розумієш, що, хто за мамою дивиться, тому і квартира повинна належати? Давай ти їй скажеш, щоб оформила дарчу на мене, тому що мені трохи незручно?
Я, звичайно, здивувалася сестриним словам і кажу, мовляв, сестриця, а чи не зарано ти вже спадок взялася ділити? Мамі-то всього 65 років, не дев’яносто. Ось вона зараз видужає остаточно, та й поїде додому – рано думати, що там дивитися за нею. Дай, мовляв, мамі трубочку, я з нею поговорю, запитаюся, як себе почуває?
Але сестра сказала, що мама зараз відпочиває, краще поговорити з нею пізніше. Я погодилася, і ця розмова якось сама собою зам’ялася. А потім я знову закрутилася-закрутилася, поки через тиждень знову не подзвонила сестра. І сказала, що мамі знову гірше.
Поговорити з нею мені знову не вдалося, так як сестра сказала, що мама прийняла пігулки і спить. І взагалі вона поки забрала у неї телефон, щоб її ніхто не турбував.
І знову розмови про те, що за мамою обов’язково потрібно буде доглядати, треба б дарчу. Тоді я погодилася подумати день, а на ранок ми з чоловіком вже були під дверима у сестри. Ну а що робити?
Дзвонимо у двері, і тут картина: відкриває весела і бадьора мама і навіть пищить від радості. Ми ж не попередили, що приїдемо! Тож для неї це був наче приємний сюрприз. Сестра ж виглядала роздратованою. Я вирішила мамі нічого не говорити.
Вона ж попросила відвезти її додому, бо вже скучила та й кіт вже місяць майже тусить у сусідки. Виявилося, що сестра сина одружити зібралася і хотіла ось так мамину квартиру “віджати”.
Ну як мінімум це непорядно, могла б і сама з мамою поговорити. А тепер ще образилася на мене, на весілля нас не покликала. Яка ж дурість! Втім, добре. Головне, щоб у мами було все добре.
