Історії про кохання
Еля та Максим розлучалися гучно, зі скандалом. Обоє емоційні, вперті й, як то кажуть, «без гальм». Так само вони й жили: гучні сварки, бурхливі примирення та багаж вражень.
Надя сиділа в коморі й гірко плакала. Завтра перше вересня, але вона не піде до першого класу, бо в неї немає ні рюкзака, ні зошитів, ні решти шкільного
Перед відходом засвіти мама Софії склала дарчу на свою дочку. Так вийшло, що велика чотирикімнатна квартира перейшла у власність Софії та її тітки. Тобто половина житлової площі й
Софія виміряла у доньки температуру й ахнула — майже сорок! Вона зателефонувала до «Швидкої», а потім набрала номер чоловіка, але він знову був недоступний. Лікарі приїхали швидко. Поспіхом
Того дня моя подруга Лада якось загадково поглядала на мене. Зрештою я не витримала: — Ладо, розповідай вже, що ти задумала? Бачу, що ти аж кипиш зсередини. —
Оля стояла біля вікна, дивилася, як дощ барабанить по козирку під’їзду, і думала: «Ну ось. Я знову вляпалася по самі вуха. Все як завжди». У голові крутилася одна
— Ти товста й некрасива, радій, що до тебе хоч слюсар із заводу сватається, — Тамара Василівна різко смикнула за шнурок. — Втягни живіт, кажу. Кому ти ще
— Куди ти знову збираєшся проти ночі? — Марина схопила чоловіка за рукав, ніби, відпустивши його, він одразу ж розчиниться у під’їзді, як ранковий туман. — І що
Настя вже підходила до кафе, коли почула знайомі голоси: — Та годі вже з цим ювілеєм, — тихим і повільним шепотінням промовив Женя, нахилившись до вуха найкращої подруги
— Коханий, поглянь, яка квартира! — Софія підбігла до Сергія й підсунула йому телефон під ніс. — Недорога й простора. Саме те, що ми шукали! — Дай-но я