Подруг і друзів у мене і тут немає. Всі дівчата в групі розкуті та товариські, у мене так не виходить….
Я дуже тиха і мені важко знайомитись із сторонніми людьми, тож у мене так мало друзів, можна сказати, що зовсім немає. Шкільна подруга Настя не береться до уваги,
Ще мені соромно за те, що я не люблю свою матір. Адже вона дуже багато зробила…
Я не люблю своїх батьків та людей взагалі. Причому я вже далеко не молодий, але в мене купа таких проблем у голові, які я дуже хотів би виправити,
Вона сказала, що мій чоловік любить її, а зі мною він доти, бо його тримають лише діти. І що я маю його відпустити…
Я в чоловікові душі не чула. Щиро вважала наш шлюб ідеальним. Боялася говорити про щасливе з чоловіком життя комусь, боялася наврочити. Шлюб наш не ранній, мені було 34
Минуло пів року і батько запросив мене на своє весілля з Маринкою, коли я її побачив серце затремтіло…
Я з’явився на світ, коли моїм батькам було всього 16 років, у них було справжнє кохання. Ніхто не мав сумнівів, що вони будуть разом. 10 років за однією
У моменти, коли мені дуже важко, я звинувачую свого батька, часом навіть ненавиджу його дуже сильно…
Ось уже чотири роки у мене в душі засіла сильна образа на тата. Почнемо з того що, я дуже його любила, завжди його слухала, повністю довіряла і у
Мені вже й у цьому домі жити не хочеться, хоч і великий, але не моє це місце, незатишно там….
Я не працюю вже три роки та й працювала лише два місяці, заради цього приїхала до столиці. Після того, як не виплатили обіцяні гроші, пішла. Ходила на співбесіди
Тато постійно запитує, коли я куплю машину, бо вже перед сусідами соромно, що досі на дачу вони їздять автобусом….
Я єдиний син у сім’ї, до того ж ще й пізня дитина, батьки вже на пенсії. Вони покладали на мене величезні надії, я вчився в школі на відмінно,
Життя стало порожнім, ні в чому я себе більше не знайшла, тільки одне так і залишилося для мене єдино цікавим і бажаним…
Колись я мріяла стати вченим і займатися науками, здібності до цього в мене були — як то кажуть, знайшла своє місце в житті, своє покликання. Приїхала до столиці
Я була нажахана, не знала, що робити, плакала, не їла, не спала, розумію, що просто існую заради дітей….
Живу у шлюбі майже вісім років. У мене перший хлопець з’явився у віці 20 років, який надалі став моїм чоловіком. Спочатку, як і у всіх, починалося красиво. Нас
Живемо ми дуже самотньо. Сам по собі мій син дуже чутлива та нервова дитина….
Маю сина 12 років, ще є в сім’ї молодша донька – п’ять років. Батько приділяє більше уваги дочці, із сином дуже натягнуті стосунки. Дитина почала показувати дуже складну

You cannot copy content of this page