— Я не хочу бути нянею! — голосно сказала Белла, увірвавшись до кухні, і заплакала. — Вони мене зовсім не люблять! Тільки брата люблять
— Це нечесно! — кричав брат. — Чому тобі трикімнатну, а мені однокімнатну! Ми
 — Не кидай мене, будь ласка. Я так швидко одужую від твоєї посмішки, Рито
Рита закохалася ще в дитинстві. Це було зовсім дитяче ніжне закохання, коли друг старшого
Люсенка… Люсь, ти чого, навіщо ти це робиш? Люся. Давай, вставай. Я… ж не можу без тебе. Ти ж знаєш, вдома без тебе погано
-Люся. Давай, вставай. Я… ж не можу без тебе. Ти ж знаєш, вдома без
І сам собі відповів: він, такий уже великий хлопчик, а все ще сподівається на материнську любов, на її тепло, на те, що раптом вона зрозуміє, що він гідний її любові, не поскупиться на теплі слова, просто погладить по голові, похвалить і подарує трохи щастя
Таку новину не хотілося повідомляти по телефону. Сергій у піднесеному настрої їхав до матері.
Віталій уже не уявляв свого життя без цієї худенької старенької. Вона стала для нього другою матір’ю
Віталій Олександрович після роботи заїхав до супермаркету, і, виходячи звідти, обтяжений пакетами, випадково зачепив
Цікаві люди не діляться на тих, хто працює, і тих, хто сидить удома. Вони діляться на живих і байдужих. На тих, кому цікаво жити, і тих, кому цікаво тільки повчати інших
– Коли я одружуся, моя дружина обов’язково буде працювати! — шістнадцятирічний Дімка, як і
– Мамо. У мене є новина. Хороша. Апельсин знайшовся
До сестринської ввалилася Марія — молода медсестра, щойно з практики. Очі круглі, рум’янець на
— Артем, навіщо ти граєшся з чужим дядьком, він тебе ще образить, — заохала колишня свекруха, осудливо дивлячись на Юлю
Артемка сидів на підвіконні й пильно вдивлявся у людей, що проходили повз. Серед них
— Хто гроші отримав, той нехай тобі й готує! — заявила дружина, вимовлюючи кожне слово. — Твоя мама у нас тепер багата жінка із заскленим балконом. Ось до неї й іди вечеряти
Осінній вечір дихав вогкістю, пробираючи до самих кісток. Олена, обтяжена двома важкими пакетами з
Як я до такого докотився?..» — думав він, відтираючи кахель. — «Колись я був господарем у цьому домі
Наталя щойно вийшла з моря і впала на гарячий пісок, як у її сумочці

You cannot copy content of this page