​— У мене є нерухомість. Те, що нас звідти вигнали, не означає, що її у мене немає. А в тебе нічого немає. Не треба на мене. У мене є спадкоємець! — з сарказмом сказала вона, згадавши слова Діми
​— Чоловіче, та не штовхайтеся. Фу. Це від вас так “пахне”? ​— Вибачте, —
— Так! Коли діти виросли, і мати стала непотрібною, ось як ти заговорила! — обурилася Юлія Семенівна. — Більше не приходити?! Ключі тобі віддати?! Забирай
— Досить! — закричала Лариса так, що задзвеніли шибки. — Ти як розмовляєш із
Я нічого не робила. Тільки чула раніше вас. А людям простіше думати, що винна я
Коли я виходила заміж за Сашка, мені було двадцять чотири роки. Вік, коли здається,
— На пенсію тобі ще рано, просто тікай звідси. Ти обов’язково зустрінеш тих, хто тебе поважатиме й цінуватиме. А тоді й кохання зустрінеш
Тетяна Андріївна завжди боялася втратити роботу. Здоров’я у неї було не дуже хорошим. Ввечері
— Вам, діти мої, це рішення може здатися дивним, але я так вирішила і свого рішення не зміню. Прошу прийняти це як є. Я порадилася і свою квартиру я подарую Петру
Анна мимоволі поглянула на вікна п’ятого поверху, проходячи повз будинок колишньої свекрухи, і збентежено
— У дітей є мами. Різні. Хороші, втомлені, неідеальні, розгублені, іноді злі. Але свої. А вихователька — не мама. Завідуюча — не мама. Це професія. І якщо жінка чесно виконує свою роботу, це вже багато
Антоніну Михайлівну на районі називали другою мамою вже так давно, що вона навіть не
— Знаєш, напевно, це Бог мене почув, чесно кажучи. Адже до тебе я ні з ким не зустрічалася. І вирішила попросити, щоб Бог послав мені коханого. Такого, щоб він був тільки для мене
– Мої батьки живуть у селі, треба до них з’їздити, познайомити їх з тобою.
— Ось і все, що я хотіла почути. Я сама подам на розлучення найближчим часом. Не хочу більше бути грошовим мішком для людей, яким абсолютно байдуже до мене та моїх інтересів
Я знову прокинулася в поганому настрої. Попереду чекав довгий день, виснажлива робота та сварки
Тобі ж самому хочеться, так само як Кольці, побігати по дворах, пошукати пригод. Як раніше. Адже я тоді й полюбила тебе саме за це. Ти й зараз точно такий самий, як він, тільки трохи постарів
Повернувшись з роботи додому, Анатолій із Тетяною застали свою сімнадцятирічну доньку, яка ридала на
— Або ти, мій дорогий, йдеш працювати, або я не тільки відберу все, що тобі дарувала й купувала за цей час, а й знищу твою репутацію, розповівши всім, що ти звичайнісінький альфонс
– Ти з глузду з’їхав? Навіщо ти на ній одружився? — вигукнув Слава. –

You cannot copy content of this page