Я пішов від неї. Вона дуже важка людина! Ти не уявляєш, чого коштували мені ці тридцять років спільного життя. Треба було піти ще давно, я все життя поривався це зробити
Коли батько, після тридцяти років спільного життя, раптово пішов від мами, Ксенії довелося два
-Бабусю, ти тільки не віддавай мене, добре? Я дуже хочу жити з тобою завжди-завжди
Біля високого ґанку Катя старанно потупцювала ногами по землі і для вірності ще зміла
— Світ не без добрих людей, Катерино, впораємося
Цю дівчину при надії я помітила на вокзалі ще в п’ятницю, коли їхала на
— Дорогу подолає той, хто йде! Так мама завжди каже. Дякую, тітонько, що купили черепашок
Дівчинка була одягнена в стару, але чисту куртку, черевички, місцями облуплені, картату сукню. Біля
— Дівчата ж казали, що Марина так і не вийшла заміж, що не раз бачили їх разом, а я знову не хотіла вірити, адже вони обоє зобов’язані мені життям! Вони ж пробачення просили
— Леве, милий, допоможи мені, хоч трохи, — Тамара в знемозі сперлася на дерево
– А тобі в дитинстві чорна кішка дорогу не перебігала випадково
У житті Оленки все було навпаки. Квитки на іспитах неодмінно з тими питаннями, які
Перед нею глибоко нещасна жінка, яка все життя боялася. Боялася кохати, щоб не втратити. Боялася довіритися, щоб не бути зрадженою
У квартирі Ольги Петрівни завжди панувала така тиша, що було чутно, як осідає пил
– Не сміши людей. Сергуня, яке тобі «одружуватися», тобі біля моєї спідниці сидіти треба
Як тільки зійде сонце, так і Сергій встає. А по-простому – Сергуня, так його
-Кращої за нашу Таню немає невістки на світі, – любить говорити вона, а Таню тихо посміхається
-Донечко, – Варвара витерла руки, – а ти що так рано підхопилася? -Мамо, –
— Кажуть, що бабуся іноді з’являється людям, але я не вірю, казки якісь… А ти віриш
Павло з радістю збирав валізу. Йому набридло задушливе, галасливе місто, хотілося тиші і свіжого

You cannot copy content of this page