— У нас все вийде. Ось побачиш. Я вірю! У горі й у радості я з тобою, моя Кіра
Чоловік Кіри працював у пологовому будинку. Він був гінекологом. Подружжя мріяло про дитину. Однак
— Спочатку оформіть ділянку на мене, тільки потім я буду вкладати гроші. А так який мені сенс витрачати сімейні гроші? Щоб потім що? Як з квартирою вийшло
Світлана Вікторівна займалася своєю улюбленою справою — перераховувала чужі гроші. Результати підрахунків аж ніяк
— Мій називав королевою. Потім теж пішов. Слова не завжди про нас, Людо. Іноді чоловік просто шукає гарну обгортку для своєї підлості
Людмила Єгорівна збиралася піти в басейн три тижні й один день. Три тижні вона
 — Я думаю, що ти мені зраджував. І знаєш, що найприкріше? Не сам факт зради. А те, що всі ці роки ти змушував мене ненавидіти своє тіло. Ти вселяв мені, що я маю бути «ідеальною», бо… бо тобі так хочеться. А сам
— Дай-но сюди, — Рита так різко вихопила телефон з рук Дарини, що та
Вони ж деградують, Валю! Я приїжджаю, а вони мені про кабачки. Мені соромно перед Єгором, що мої батьки перетворилися на якихось… дачників
Христина сиділа в кафе, нервово помішуючи ложечкою охололий лате. Валентина, уважно вислухавши подругу, задумливо
— Петре Сергійовичу, — звернулася я до свекра, — ви знали, що ваша дружина готувала наше із Юрою розлучення
Василина зателефонувала у четвер, і я не відразу впізнала її голос. Ми не розмовляли
— За те, що нагадали мені, хто я є. Сукню можна зняти, діаманти повернути. Але те, як я зараз почуваюся… цього вже ніхто в мене не забере
Марина стояла під навісом автобусної зупинки, намагаючись сховатися від жовтневого дощу. Старенький, бачивший світ
— Ой, Тонечко, пробач нас, старих пліткарок! Ми ж усією душею, ми ж думали — горе! А тут таке щастя
Антоніну Петрівну ви б одразу помітили в натовпі. Є такі жінки — ніби з
— Знаєш, Іро, так не буває. Якщо ти не допоможеш зараз, одного дня вона просто перестане до тебе звертатися. І тоді ти залишишся сама. І нікому буде тобі допомогти. Потім, коли тобі знадобиться допомога
— Тітонько Олено, ну хоч ти допоможи! — голос Светки тремтів, переходив у хрип,
Що ж робити, я зовсім заплутався, Галя цього не переживе. Вижене мене, а я ж хочу бути з нею, що робити? І ця дитина у Аліни, ось що я накоїв
– Та пішов ти, я сама виховаю, ти брехун, ти ж нібито обіцяв розлучитися,

You cannot copy content of this page