Того року травень видався буйним, майже непристойним. Черемха цвіла так, що до вечора голова
Дощ лив як з відра. Люди, що вийшли з автобуса, не поспішали розбігатися по
Ця історія трапилася кілька років тому. Того вечора я поспішала додому, щоб не пропустити
– Ні, мамо, я цього не робитиму! Ми вже сто разів це обговорювали! Вибач,
Настя осиротіла у шість років. Того року бабуся Зоя Семенівна вперше відпустила її батьків
-Це твоя сестра? -Ні, дуже близька подруга. Вона дуже хороша, сильна… -Нітрохи не сумніваюся.
Наталя сиділа в кріслі й в’язала. Мабуть, якби вона не рахувала петлі, нічого доброго
Вони стояли на засніженому пероні. Віра нетерпляче поглянула на годинник. До відправлення поїзда залишалося
Наталя акуратно склала крихітні сорочечки в пакет і застебнула сумку. Завтра її мали виписати