Мене не прийняли відразу, з першого дня, хоча я нікому не зробила нічого поганого. Копалася в таблицях, які ти мені дав, розуміючи, що це нікому не потрібно, як і сама я не потрібна у вашій конторі
– Льош, зайди до мене, якщо не дуже зайнятий, – голос шефа звучав якось
Я досі пам’ятаю, як мама з бабусею знімали Сергія, що завис на паркані, і затягували у двір його велосипед. Ми втрьох смикали, обіймали й трясли нашого «чорноокого
Коли мені виповнилося сім років, у мого батька в другій родині народився син, якого
— Яка Одеса? Він у селі в баби Поліни! Ти залишив дитину без зв’язку, в антисанітарії, у літньої людини, яка за собою-то доглядати не може
Цей дзвінок розділив життя киянки на «до» і «після», перетворивши звичайні вихідні на справжній
Тобто коли ресторан обирала ти, це було «посидимо красиво». Коли принесли рахунок, я раптом стала заміжньою за багатієм і маю оплатити твоє «посидимо красиво
Коли Ніна написала: «Давай нарешті зустрінемося як слід, а не на бігу», Світлана зраділа.
А потім непомітно збільшу температуру в духовці. Від її м’яса по-французьки залишаться одні вуглинки. Я так робила вже не раз. Уявляєш, висипала в суп повну сільничку, а вона не помітила і подала Сашку. Я ледь стрималася, щоб не розреготатися
― Я ж попереджала! Взяв без роду й племені, та ще ні готувати, ні
 Ти просто заздриш моєму щастю! — закричала молодша сестра
— Ой, ну обріжеш, буде стильна куртка, що тут такого! Зате мій хлопець виявився
— Олю, ну досить. Іра ж хотіла допомогти. Ну викинули й викинули. Не можна так чіплятися за минуле, ти ж жива людина
— Олю, а ці коробки з паперами я викинула. На веранді хоч тепер порядок,
Тихон більше не боявся залишатися сам удома. Він знав: увечері обов’язково клацне замок, відчиняться двері, і на порозі з’явиться Ольга. А Ольга знала інше: тепер її теж хтось чекає
Поштова скринька Ольги не зачинялася. Замок зламався в жовтні, і відтоді дверцята стирчали, наче
Ця Людмила втрутилася в їхнє життя, зруйнувала сім’ю, батька не стало, а мама так і не оговталася після його зради. Заволоділа квартирою і зникла з грошима, отриманими від її продажу
Катя повернулася зі школи й побачила на вішаку у передпокої мамине пальто. Її чоботи
Він більше ніколи не називав її мамою, але відтоді завжди ставився до неї довірливо, ніжно й шанобливо
Була вже пів на третю ночі, але Алла не спала — чекала на пасинка.

You cannot copy content of this page