— Мені п’ятдесят один рік. У мене хороша робота. Власна квартира. Машина. Хобі. Друзі. Я щасливий сам. Навіщо мені ризикувати цим щастям заради стосунків, які з великою ймовірністю закінчаться розлученням і розоренням
Сусід (51 рік) живе сам уже 12 років. Вчора я запитав його: «Чому не
 Квитки на курорт я безжально анулювала через його електронну пошту. Зайшла в його банківський кабінет і вивела всі доступні заощадження на свою картку. Залишила на його рахунку рівно сто гривень
Я вирішила пересадити старий фікус чоловіка і натрапила на скриньку, у якій лежали квитки
Ти шукаєш господаря, їдеш у електричці, – подумав Микита. – Навіть не знаючи – знайдеш чи ні. Навіть не розуміючи, чи побачиш його чи ні. А я три місяці не можу натиснути одну кнопку
Микита звільнився в середу. Просто написав заяву, поклав її на стіл начальнику й вийшов.
— Та що ти, Колю, хіба б я дозволила? Такого чоловіка, як ти, я нікуди не відпущу, навіть на той світ
– А ти чого лежиш? Надворі день, а ти влігся. Може, вночі не виспався?
– Пробач. Ніколи більше, жодна сльозинка через мене з твоїх очей не скотиться, я тобі обіцяю. Я ж тобі казав, що ніколи не кину
Надя йшла додому, важко тягнучи пакет, набитий їжею, і ледве переставляла ноги. “Втомилася, боже,
– Дівчинко, тобі треба жити своїм життям, – говорив татів начальник. – Злість, роздратування, крики – вони ще нікому нічого доброго не принесли. Ось твої батьки ніколи не сварилися
– Денис у нас залишиться на пару днів, ти не проти? – запитав Вітя
Оля мовчки слухала, а потім підійшла, обійняла чужу маму і теж заплакала, бо з власного дитинства було що згадати таке, що й зараз не давало спокою
Михайло привів свою Оленьку познайомити з батьками. Батько, Павло Іванович, мовчав, тримаючись осторонь. І
Але мама з порога заявила, що не дозволить втручатися в її особисте життя і якось сама розбереться. У 70 років вона точно знає, що їй робити. Не вистачало ще, щоб дочка сунула свого носа
Мама вийшла заміж . Як тільки вона це почула, то розреготалася. Який там шлюб?
– Я втомилася бути опорою для всіх, – сказала вона нарешті, дивуючись власному голосу. – Просто дуже втомилася
Якби когось із знайомих попросили охарактеризувати Марину, першим словом було б: «спокійна». – З
– Ви, напевно, думаєте, що я зарозуміла і горда, – сказала Міла. – А я просто втомилася всім усе пояснювати. Та й стільки вже наслухалася
Міла стояла в храмі й плакала. Уже хвилин п’ятнадцять. Для мене це було дивно.

You cannot copy content of this page