– Не дзвони нікуди, Настя, чуєш? – просив Олексій з дивана, хоча сам навіть
— Лідо, це твоя білизна. Я склав її в чистий мішок, — сказав Костя
— Твої грядки ми залили бетоном, тепер це наша дача! — радісно оголосила Оксана
— Скасуйте путівки, я з ними нікуди не полечу, — сказала Аліна. Голос пролунав
О четвертій — дзвінок у двері. Діма вже закочував візочок в квартиру: Семен спав,
Іванну в селі ніхто не жалів. Та й за що її було жаліти, якщо
— Ти чого там з сковорідкою встала? Давай швидше, звільняй полицю на стелажі! —
— Марино, та які там турбази цього року? У нас тепер власна дача біля
Ольга отримала премію наприкінці грудня, коли вже перестала на неї розраховувати. Сто тисяч гривень
— Що це в тебе таке? Заміж збираєшся, Лідо? — запитала Ельвіра Дмитрівна у