Валентина Петрівна жила в цій квартирі двадцять три роки. Двадцять три роки тиші, порядку
– Треба жити для себе! – сказала мені Аллочка під час обідньої перерви, розмішуючи
Катя ще раз виглянула у вікно. Вже сутеніє, вони збиралися їхати на дачу, вона
Дощ пішов ще з ночі. Він лив і лив безперервним потоком. Крізь щільну завісу
— Ви хоч розумієте, що я могла залишитися калікою в цій вашій «економній» темряві?
Ігор застібав ґудзики перед дзеркалом у передпокої. На кухні було тихо. Не було ні
Бабуся Валя ледве відкрила хвіртку, з великими зусиллями дійшла до дверей, довго возилася зі
Коли Алісі було п’ять років, її мама, молода вродлива жінка, зустріла чоловіка. Не якогось
Галя рано подорослішала. Вона була надзвичайно розумною дівчинкою, не по роках. Її мати пішла
Анна поправила сукню й посміхнулася гостям. Десять років шлюбу, сімнадцять днів, як дізналася про