Запах хлорки потрапив у ніс ще на порозі, перебиваючи аромат святкових троянд, які Денис
Тимко перестав бігти до дверей, коли дзвонили. А раніше біг першим, босоніж ,по холодній
За її спиною її називали Каргою. В обличчя — Семенівною. Її імені ніхто не
Лінда, або, як було зазначено в її паспорті, — Лідія, ледве стримувала роздратування. Любов
— Донечко, зайди до нас із татом на кухню, будь ласка, — вигукнула Олена
– Тобі пощастило, Іване. Ти ходиш у гості до дружини, а вона — до
— Ще один шматок сиру викинеш — я сам тебе на вулицю вижену, а
— Твоя мама знову не бере трубку. Пенсія прийшла, а вона хоч би подзвонила.
Віра зачинила двері квартири о пів на дванадцяту ночі. Тіло гуділо, ноги боліли, у
— Миколо, бери отой ящик, де огірки з гірчицею. Вони в неї цього року