Заради неї? Та я для тебе все життя старалася, а ти за шматок м’яса готовий мене перед людьми зганьбити?! Та якби не моя допомога на початку, ти б взагалі нічого не досяг
«Виплюнь це негайно, Іване, тебе ж просто отруять!» — гуркіт стільця, який відсунула Лідія
— Щоб твій син виріс справжнім чоловіком! — гримнула Тамара Броніславівна, відчуваючи, що треба захищатися. — Ви ніякі вихователі. Розвели тут дитячий садок, дивитися огидно
На маленькій кухні на околиці Житомира стояв важкий і задушливий запах смаженої цибулі. Тамара
— Не видавай нас, Марино! Це ж твій чоловік, батько твоїх дітей
— Мамо, ти сьогодні знову йдеш на нічну зміну? — запитала Катя, поглянувши на
Я весь час намагався згуртувати сім’ю, але, на жаль… Дружина так і не змогла полюбити власну доньку. Таня любила лише себе, своє «Я» — букву з відстовбурченою ніжкою
— Богдане, не хотів тобі про це говорити в день весілля… Коротше кажучи, ти
— Я не дарую дорогих подарунків чоловікам, які кидають своїх дітей, — відрізала Ольга. — Вісімсот сорок дві тисячі— це гроші моїх дітей. Це фрукти, яких не отримав Денис, це нормальний одяг, це репетитори
Запах печеного яблука з корицею завжди асоціювався у Кіри з домом, тишею та маминими
— Зобов’язана? — тихо, але чітко перепитала вона. — Цікаве слово. Запиши тариф, Марино: п’ятсот гривень за годину. За одну дитину. Якщо приводиш двох — сімсот. І це ще зі знижкою «для своїх
— Ми ж сім’я, Аліна! Ти зобов’язана доглядати за племінниками! — Марина підвищила голос,
— Дивно. Коли ділили спадщину, все чудово вимірювалося грошима. А коли настав час піклуватися про маму — раптом залишилися тільки мої обов’язки
— Ти зобов’язана забрати маму до себе. Адже квартира після тата дісталася саме тобі!
— Я потім розповіла про це Дімці, а він сказав, що, мовляв, у неї таке життя, доводиться бути такою — нахабною й боротися за місце під сонцем. Тому що… тому
— Краще віддайте його! Він же чужий! Навіщо вам такий тягар? — Діма й
Значить, бабуся та її будинок все-таки потрібні тут як матеріальне благо. Видно, що бабуся не хоче продавати будинок, але теща Родіона наполягає. Гроші потрібні на нові меблі
Ура! П’ятниця. Дочекався. З понеділка я у відпустці. Хочеться кричати від щастя, від радості
— Адже він молодший за мене, він занадто молодий для мене, та й взагалі я ж не збиралася виходити заміж! А що скаже мій син Олег
З самого початку їхніх стосунків Олена, звісно, сумнівалася в тому, що Валера кохає саме

You cannot copy content of this page