— А якщо я тебе виберу, ти на мені одружишся? Мовчиш, значить брешеш, я все зрозуміла
Дочка пізно повернулася з клініки, де працювала медсестрою у травматологічному відділенні. Довго милася, а
Вона пила чай і думала про те, що насправді у неї прекрасне життя. Саме таке життя, якого вона й прагне. Коханий чоловік, чудові донька та зять, чудові учні
​Вранці, напередодні свого п’ятдесятирічного ювілею, Наталія Іванівна прокинулася в поганому настрої. І, знаючи останні
— Ну і що? Ти ж одна все одно стільки не витратиш. Нам терміново потрібен ремонт, братові — лікування. Невже тобі шкода
— Ти ж одна все одно стільки не витратиш. У тебе ж хороша зарплата.
— Я не вірю у твою кав’ярню, — відповіла Олена. — І квартиру не продам
— Ти повинна продати квартиру, Олена. Інакше я не розумію, навіщо мені взагалі така
— Ксенія, ти сама опинилася в цій ситуації. Ти взяла кредит, ти не прорахувалася. Тепер ти переїхала без дозволу господині. І називаєш мене жадібною за те, що я не погодилася на твої умови. Ти не бачиш тут суперечності
— Ти взагалі чуєш, що я тобі кажу? Чи ти вже все вирішив, а
 – А якщо серйозно – як я міг не довіряти людині, яка зглянулася над беззахисним кошеням? Ну, йди. Йди до Олени Миколаївни
– На жаль, Ви нам не підходите, — начальниця відділу кадрів повернула Сергію документи
— Тиждень, — сказав він. — Тільки тиждень, Олю, Море, будинок, тільки ми вдвох. Проживемо те, чого не встигли. А потім вирішиш
На зустріч випускників Ольга йшла, наче на інвентаризацію: без радості й із заздалегідь підготовленим
— Жорстоко було б сімнадцять років робити вигляд, що тебе все влаштовує, а потім оголосити про розлучення в неділю після обіду, поки я мию посуд
​Геннадій сказав це в неділю, після обіду, коли Люда мила посуд. ​— Я хочу
Моя продукція поїхала до приватних замовників. А ти, як сам учора висловився, можеш знайти мені заміну за мить. Подзвони дівчатам у декреті
​— Цього місяця я тобі нічого не перекажу, Марино. Гроші залишаться в обороті. І
Люда закрила обличчя руками й заплакала. Їй стало шкода чоловіка: все життя він так, усе для інших, а собі нічого. А Оксана завмерла у нових туфлях і більше не стукала каблуками. Їй стало соромно, що вона раділа
Люда вже кілька вечорів поспіль складала список. Вона сиділа за кухонним столом в окулярах,

You cannot copy content of this page