— На боці справедливості, — відповів Андрій. — І на боці своєї дружини, яка роками тягла на собі всі наші сімейні свята, а подяки за це майже не бачила
У кожній родині є людина, на якій тримається святковий стіл. У нашій родині цією
— Я була егоїсткою. А сьогодні він мені подзвонив і все розповів. Ти ще й за те пробач мене, що такого сина я виховала. Не знаю, де я так оступилася. Адже його батько покинув нас, коли Антону було три місяці
Олена не могла знайти собі місця. На руках заснула маленька Катерина, а вона все
— А ось що! — вигукнула Діна. — Що такий, як ти, не може бути з такою, як я! Я — красива, розкішна, тобі до мене як до Місяця пішки. Радій тому, що я взагалі погодилася вийти за тебе заміж, що прала тобі шкарпетки
Михайло одружився з великого кохання. Його майбутня дружина Діна була найкрасивішою дівчиною в невеликому
Без неї дача мала б стати незручною, голодною й трохи небезпечною. Натомість родина прив’язала гарне покривало до гнилого стовпа й назвала проблемою лише її дзвінок
Надія Павлівна вирішила не їхати на дачу в четвер. У п’ятницю передумала. У суботу
 Він не міг собі пояснити ані свою поведінку, ані те неймовірне й досі незвідане почуття симпатії до незнайомки. Від дівчини випромінювалася якась щирість, чистота й неймовірний шарм, що було абсолютно незнайомим і незрозумілим у тому цинічно-прагматичному світі існування Олега Івановича
Олег Іванович був дуже серйозним молодим чоловіком, якому ще не виповнилося й тридцяти років.
Вони думали, що декрет робить жінку слабкою й беззахисною. Але вони забули, що мати, яка захищає свою дитину та свою працю, здатна зруйнувати будь-які підступні задуми
— Оля, навіщо тобі ці зайві клопоти? Вадиму треба розвивати справу, він чоловік, йому
Я більше ніколи не буду думати про те, що не люблю їх, — повторювала Марія. — Я буду найкращою мамою
«Неможливо не любити своїх дітей», — думала Марія, пробираючись по засніженій стежці. Але любові
Жінка, яка віддала її в дитячий будинок на десять важких років, прийшла просити допомоги. На операцію коту
– Ось я принесла гостинці. Свіжі, на ринку купила. Лариса ніяково переступила поріг. Вона
— Сьогодні у вас вихідний. І завтра теж. А ще я висловлюю вам подяку. І премію випишу… за любов до братів наших менших
По дорозі з ванної до вхідних дверей нафарбувавши губи, поглянувши на себе в дзеркало
— Оля сидить тихо, — посміхнувся зять. — Я їй відразу всі правила гри роз’яснив. Хто гроші в дім приносить, той і музику замовляє. Вона ж без мене пропаде. З дитиною на руках, без досвіду роботи. А теща… теща — це взагалі окремий проєкт
Те, що мій зять Денис вважає мене просто зручним предметом інтер’єру, я остаточно зрозуміла

You cannot copy content of this page