Stories – Історії нашого життя

Історії про кохання 0

Люди що завгодно можуть говорити, а нам-то далі жити треба! Невже ти через плітки поїхала

– Давайте підвезу, Катерино Андріївно, мені по дорозі, а у вас сумка важка. А

Родинні історії 0

– Кіт. Милий. І руді коти приносять щастя. Я у відрядженні якраз про це думала – може, нам завести кого-небудь? Собаку чи кішку? Будинок якийсь порожній без живності

Михайло стояв посеред вітальні і вдихав запах свіжості, чистоти, новизни. Ремонт закінчено. Три місяці

Родинні історії 0

– Михасику, я до тебе повернуся обов’язково! Тільки, може, виглядатиму по-іншому, але ти обов’язково мене впізнаєш

Спочатку у Михасика все було як у всіх. Він ходив до садочка, не любив

Історії про дружбу 0

Зараз я зовсім один. Дітей у мене немає. Тільки через двадцять років я зрозумів, що сам зруйнував своє щастя і позбавив себе можливості стати батьком

Якось зібралися співробітники одного підприємства відпочити на природі. «Скупим чоловічим колективом», – як висловився

Історії про дружбу 0

– Ех, знати б, що з нами буде через чверть століття? – Олена подивилася кудись вгору, немов воно там, їхнє майбутнє

Червень 1999 року Випускний у школі. З яким нетерпінням всі його чекають, ще не

Родинні історії 0

Я думав, що пішов від порожньої рутини, а виявилося, пішов і від сина, і від тебе, — він провів рукою по волоссю, видно, що нервував. — Я б хотів все повернути

— Та роби, що хочеш! Тобі завжди все одно! — Олена майже кричала. —

Родинні історії 0

Звичайно, її цікавило питання, як її батько опинився на вулиці. І взагалі, що в його житті сталося такого, що він зараз тут. Адже він жив в іншому місті, будував там сім’ю. Їх з мамою кинув заради свого щастя

Оля росла в бідності. Батько покинув їх, коли їй було всього сім. Виїхав на

Історії про кохання 0

Вона намагалася запам’ятати в подробицях цей день, щоб до кінця життя пам’ятати і звинувачувати себе. Якби тільки вона не вирішила поїхати, він би не кинувся її наздоганяти

Ірина прокинулася, наче від поштовху. Серце тривожно билося в грудях. З ванної доносився шум

Родинні історії 0

— Мені здається, це були наші ангели-охоронці. Аркадій — мій, а Валентина — Андрія

— Андрій! Час вставати, — Світлана лагідно доторкнулася до плеча повного чоловіка в майці

Родинні історії 0

– Ламати – не будувати, хлопче. Я цю піч твоїй бабці клав, коли тебе ще й у проекті не було. Вона – серце будинку

Я тоді йшла на виклик, від баби Анни – тиск у неї знову підскочив,