Я живу у селі, маю затишний будинок із садом і земельною ділянкою. Чоловіка не стало чотири роки тому, а самій мені самотужки тут ніяк не впоратися. Сини після школи поїхали в місто, та там і осіли.
В них там робота, переженилися давно вже, а ось допомоги від них мало. У старшого сина багато турбот, він приїжджає дуже рідко. Його я не засуджую. Знаю, наскільки йому важко доводиться.
І дружина хворіє, і діти маленькі, і на роботі вихідні потрібно з боєм вибивати. Нікуди не дінешся… А от молодший син із невісткою можуть приїжджати хоч щотижня. Дітей немає, вона студентка, вільного часу вагон.
І спочатку я могла на них сподіватися. Щоправда, надовго їхньої допомоги не вистачило. Точніше, не вистачило невістки. Вона почала ставити мені дурні запитання. Чому я саджу стільки картоплі та цибулі?
Навіщо мені на ділянці стільки моркви і буряка? Куди я збираюся дівати всі ці огірки, кабачки і помідори? Звичайно, я сердилася на її зауваження. Як куди? Щось вам віддам, щось собі залишу, щось старший забере.
Будь-які овочі, ягоди і фрукти можна в баночки закатати і на потім залишити. У погребі поставлю, не пропадуть. Її така відповідь не влаштовувала. Вона дівка міська, звикла все в супермаркеті купувати.
Так і каже, що баночку огірків вона в будь-який час може з магазину принести. І яка з неї господиня? Мало того що всі продукти коштують грошей і постійно дорожчають, так їх же привозять незрозуміло звідки.
Та свої помідори неможливо навіть порівняти з тією пластмасою, яку син із невісткою у супермаркетах втридорога купують. А цими вихідними молодший і зовсім приїхав один.
Зізнався, що невістка не хоче витрачати свої вихідні на мій город, а от якби я переписала на них половину будинку, то тоді інша справа. Невістка почувалася б тут повноправною господинею. І допомагала б охочіше.
Я обурилася від такої пропозиції, адже з боку новоспеченої родички це було дуже нахабно, але при цьому я вже давно вирішила залишити синам по половині будинку. Щоправда, хотіла це зробити набагато пізніше.
Тим паче що своє житло в них уже є. І я тепер навіть не знаю, як вчинити. Якщо подарую половину будинку молодшому, то старший образиться. А якщо кожному зараз подарую по половині, то сама тоді де буду жити?
