– Ти невдаха, синку, жити потрібно так, щоб тебе запам’ятали, – заявив Денису батько, самовпевнено посміхаючись.
– Ми ось завтра вирушаємо до Таїланду з Оксаною та її донькою. А ви й далі сидите своєму болоті.
– Що ж тобі це раніше на думку не спало? Із болота вирватися? – поцікавився Денис у батька, Миколи Васильовича. – У моє дитинство, он, мати на трьох роботах працювала. Про закордони й не думала.
– Усе тому, що матуся твоя – тягловий кінь. – розреготався Микола Васильович, – Чого її балувати? А моя Оксаночка – райський птах.
– На які ж гроші ти шикуєш? – зло поцікавився в батька Денис. – Невже в лотерею виграв?
– Хто шукає, той завжди знайде, – усміхнувся Микола Васильович. – Це ти зі своїм недобизнесом крихти від загального пирога збираєш. А я беру від життя все.
…Два роки тому свекор Марії, Микола Васильович, зовсім з’їхав із котушок. Він і раніше не був особливо приємною людиною. Вічно критикував її чоловіка, Дениса. І бізнес у нього не такий, і дружина занадто проста. При цьому батько не соромився вимагати у сина допомоги і регулярно клянчив гроші на свої потреби.
Але два роки тому Микола Васильович зробив огидний на загальну думку вчинок. Він кинув дружину, з якою прожив тридцять років. І пішов до молодої коханки, у якої, за чутками, від нього підростала десятирічна дочка.
– Марійко, та як же так, – ридала на грудях невістки Ксенія Андріївна. – Адже я навіть не дивилася на інших чоловіків ніколи. Усе на нього одного, з армії дочекалася, сина подарувала. А він мене кинув…
– Ну не плачте, – втішала Марія свекруху. – Ви розумниця, красуня, сина прекрасного виховали. І не стара ще, лише п’ятдесят із невеликим. Знайдете ще своє щастя.
– Та куди вже, – ще гірше ридала Ксенія Андріївна. – Кому я потрібна, коли рідний чоловік на прощання старою калошею назвав…
– А ви його більше слухайте, – розсердилася Марія. – Ваш Микола Васильович узагалі той ще негідник. Ну подивіться об’єктивно, далекий він від ідеалу. А на вас ще чоловіки задивляються. Он, на морі торік, із кавалерів черга стояла.
– Правда? А я й не пам’ятаю, все сувенір Миколі шукала цікавіший, – зітхнула Ксенія Андріївна. – Ось так і все життя навколо нього минуло, а свого ніби не було…
А Микола Васильович немов поставив собі за мету добити колишню дружину. Тільки-но Ксенія Андріївна заспокоїлася і перестала ридати, він подав на розлучення і поділ майна.
А потім в’їхав у квартиру разом із новою співмешканкою та її дитиною. Ксенію Андріївну просто з дому в перший же вечір відвезли з гіпертонічним кризом…
Денис був розлючений. А його татусь здавався задоволений своїм становищем. Адже навколо нього розігралися такі пристрасті.
Тоді Марія запропонувала чоловікові:
– Нехай мама подарує свою частку квартири тобі, а її пропишемо до нас і перевеземо. Так їй хоча б із колишнім чоловіком не доведеться контактувати.
– А потім що? – поцікавився в неї Денис, – Адже батько всю площу так займе.
– Ну, продамо часткою та й усе. Він її точно не викупить, а якщо й викупить, то не відразу. І мамі твоїй менше нервування, – нагадала Марія.
– І що, йому все це ось так зійде з рук? – поцікавився Денис.
– Ну чому ж, – посміхнулася Марія, – Ми йому поки квартирантів підселимо. Є в мене на прикметі кілька варіантів. Наприклад, п’ятеро голодних студентів. Двоє вантажників із місцевого ринку або дуже хороша сім’я з десяти осіб, артисти циганського театру. Вони якраз кімнату шукають.
– Ну ти мстива, – розреготався Денис. – Поїду тоді кімнату звільняти від маминих речей.
У наступні півроку вони вирішували квартирне питання. Дізнавшись, що свою частку в сімейній квартирі колишня дружина подарувала синові, Микола Васильович спочатку розлютився. Але потім, оцінивши потік квартирантів і перспективи ділити з ними кухню і санвузол, притих. І навіть погодився продати житло цілком, а гроші поділити із сином.
На виручену суму вони обміняли свою двокімнатну на трикімнатну квартиру в кращому районі. Тепер місця вистачало всім – і Марії з чоловіком, і їхнім дочкам-близнючкам, і Ксенії Андріївні. Та майже перестала плакати, але все ще боялася повторення нападу.
А Микола Васильович продовжував красуватися. Пускав усім пил в очі, наробив боргів, жив на широку ногу. Раз у раз знайомі розповідали Ксенії Андріївні про те, як бачили її колишнього чоловіка то в ресторані, то в парку розваг із дитиною.
Зрештою, Марія не витримала, вона втомилася спостерігати терзання свекрухи і запропонувала чоловікові.
– Гроші в нас залишилися, давай відправимо твою і мою маму з дітьми на море. Знімемо будиночок на кілька місяців, вийде дешевше за готель.
– Згоден, вона хоч обстановку змінить, – кивнув Денис.
Тим часом Микола Васильович зібрався з коханкою та її дочкою в Таїланд. Про це він оголосив синові. І вкотре нагадав, що саме від колишньої дружини Денис успадкував свою бездарність і нікчемність.
Син не став далі слухати, просто виштовхав батька геть. А той усе продовжував кричати зі сходів, який він молодець, а всі інші нікчеми.
…Минуло два місяці. Від батька новин не було. Зате Ксенія Андріївна зуміла здивувати сина і невістку. За два місяці з онуками і свахою на морі вона не тільки відмінно засмагла і накупалася, а й зустріла нове кохання.
Жінці запропонував залишитися і жити з ним господар того будиночка, який вони знімали на літо – Павло Петрович. І Ксенія Андріївна несподівано для всіх погодилася.
Її новий обранець одразу повернув усі гроші за оренду будинку, чим остаточно підкорив її серце. А ще він був доброю людиною, працював ветеринарним лікарем. А вдома тримав тварин, від яких відмовилися господарі.
Ксенія Андріївна, яка через примхи колишнього чоловіка не могла навіть кішку завести, почувалася абсолютно щасливою.
– Оце мама змінила обстановку, – спантеличено сказав Марії Денис. – Не очікував навіть, що так вийде.
– Та перестань, вона справді красуня, особливо коли не втискає голову в плечі поруч із твоїм батьком, – посміхнулася Марія. – Я за неї дуже рада, а в дітей тепер є бабуся з будиночком на морі.
– Так, ти в мене у відпустку одна тепер теж не поїдеш, – розреготався Денис. – Як я зрозумів, двоє дітей не перешкода для курортного роману.
Влаштувавши долю Ксенії Андріївни, вони й не помітили, що від Миколи Васильовича новин не надходило вже дуже давно. Натомість до самого Дениса через півроку почали приходити кредитори батька. І звільнитися від них було непросто.
Виявилося, що Микола Васильович усім брехав, що це він справжній власник бізнесу. І наробив чимало боргів, обіцяючи, що все віддасть із доходів. Але за його відсутності кредитори справедливо вирішили, що гроші можна вимагати з сина.
Втомившись від потоку розсерджених приятелів і знайомих батька, Денис розблокував його номер і спробував зателефонувати. Але всі спроби не увінчалися успіхом.
Зате через кілька тижнів, пізно ввечері, коли Денис повертався додому з роботи, на лавці біля під’їзду його чекав знайомий силует. Ось тільки свобода явно не пішла Миколі Васильовичу на користь. Виглядав він відверто погано, постарів, виглядав, як безхатченко, одяг давно був не випраний і потребував заміни.
– Як Таїланд, – глузливо поцікавився в батька Денис. – Тут твої кредитори мене здолали. Борги коли гасити будеш?
– А мене Оксана вигнала, – трагічно вимовив Микола Васильович. – Сказала, що без грошей їй не потрібен.
– І що я на це маю відповісти? – поцікавився Денис, – Може, поспівчувати тобі?
– Скажи Ксенії, що я готовий їй усе пробачити і повернутися, – заявив Микола Васильович. – Адже з вашої милості залишився без квартири. Тож, виділяйте мені тепер метри у своєму житлі, все справедливо.
– Тобі ніде не тисне? – Зіщуливши очі, подивився на батька Денис. – Мати мало не пішла засвіти через твою зраду. А тепер повинна стрімголов назад бігти, дорогого чоловіка зустрічати?Спеціально для сайту Stories
– А ось побачиш, і прибіжить, – усміхнувся Микола Васильович. – Кохає вона мене, давай, клич матір. І в квартиру веди, помитися хочу, поїсти й одяг треба випрати.
– Ні вже, любий мій татусь, – усміхнувся Денис. – До Оксани своєї йди, в Таїланд або ще куди. Гроші ти прогуляв, ще й нас усіх із боргами підставив. А про матір думати забудь, вона вже знову заміжня і щаслива.
Із цими словами він увійшов у під’їзд, зачинивши двері перед носом здивованого Миколи Васильовича. Той ще деякий час намагався присоромити сина.
Більше Денис про батька нічого не чув. Вони з Марією та доньками мирно живуть у своїй великій квартирі. А на літо дівчатка їздять до бабусі на море, до її гарного будинку, сповненого любові та щастя…
