Артем і Олена були знайомі до весілля майже два роки, живучи в сусідніх містах і зустрічаючись на вихідних.
Стосунки на відстані виявилися досить складним випробуванням, пара кілька разів ледь не розлучилася.
Зрозумівши, що не хоче втрачати кохану, хлопець зважився на серйозний крок і покликав Олену заміж. Дівчина якраз закінчувала університет, і цілком могла дозволити собі переїзд до коханого, що і зробила, отримавши диплом.
Жити молодята збиралися в квартирі матері Артема. Жінка сама запропонувала такий варіант, і спочатку він здався всім ідеальним. Рівно до того моменту, як відбулося знайомство Олени з майбутньою свекрухою.
– Артеме, ця штучка тобі не пара! Занадто свавільна! Не стане вона нормальних людей слухати! Знаю я таких. Не заспокоїться, поки не посварить нас з тобою! – Мати була налаштована досить категорично, але хлопець став на бік коханої, і на деякий час вдалося встановити крихкий мир.
Олені майбутня свекруха теж не припала до душі. Дівчині не сподобалося, що мати знущається над сином і за будь-якої можливості намагається підкреслити, наскільки у неї покірний син і як міцно вони пов’язані.
– Артеме, це ж ненормально, вона поводиться не як мама, а як твоя рабовласниця! Ніколи не бачила, щоб мати поводилася так по відношенню до сина.
– Припини. Вона просто нервувала через ваше знайомство і майбутнє весілля. До речі, нам з тобою треба обговорити деякі моменти майбутньої урочистості. Мама не з усім згодна.
Залагодивши всі суперечки, пара, нарешті, одружилася і переїхала в квартиру, яку мати пообіцяла подарувати Артему, але все тягнула з оформленням паперів.
Відтоді так і повелося – всі сімейні питання Артем додатково зобов’язаний був “затверджувати” у своєї матері. Через її схвалення проходили покупки, дозвілля, плани на відпустку і графік роботи. За півроку сімейного життя Олені стало здаватися, що вона не в сім’ї живе, а працює у начальника-самодура, який боїться втратити свій авторитет, а тому – щодня прагне його підкреслити.
У всіх моментах, крім спілкування з матір’ю, Артем здавався молодій дружині абсолютно ідеальним чоловіком. Він був уважним, турботливим, не лінувався, намагався якомога більше працювати, щоб сім’я ні в чому не потребувала. При цьому, він міг і по дому допомогти, якщо Олена захворіла. Багато в чому Олена дякувала за це свекрусі, адже це саме вона змогла виховати такого сина.
Але у всіх питаннях, які стосувалися прохань матері, Артем ставав кроликом, який не в силах протистояти удаву.
Олена намагалася по-доброму переконати чоловіка, що його мамі час послабити хватку, але він був безсилий. У підсумку, молода дружина вирішила просто ставитися до всієї ситуації простіше і не робити з неї проблему.
Але одного разу мама чоловіка просто перейшла всі межі.
– Олено, зможеш мене з роботи забрати? Закінчу пізно, транспорт вже не ходитиме.
Такі прохання в останні тижні перед Новим роком стали надходити від чоловіка все частіше. Його буквально завалили роботою, і додому він потрапляв тільки для того, щоб поспати, переодягнутися і прийняти душ.
Батьки ображалися, що син до них навіть у вихідні не заглядає. За кілька днів до свята, коли Артем був удома і вже готувався до сну, пролунав дзвінок від його мами.
– Синку, негайно сідай в машину і приїжджай. Приїхала моя подруга і тітка Галя з родиною. Вони тебе сто років не бачили, треба терміново їм тебе показати! – Голос матері тонув у шумі, оскільки свекруха любила гучні застілля і на всі свята збирала величезну компанію.
– Мамо, я тільки з роботи повернувся, засинаю на ходу, а до тебе їхати пів години і потім ще пів години назад. Мені вранці на роботу о сьомій, я хочу спати! – Артем практично спав, і по голосу це було чутно, але мати вирішила, що її прохання важливіше.
– Я не зрозуміла, ти погано чуєш? Негайно зібрався і приїхав! Тебе мати просить! Які можуть бути варіанти? У тебе півгодини! І дружину свою прихопи, моя подруга хотіла подивитися, на кого ти проміняв її дочку. Пам’ятаєш, ти зустрічався на першому курсі з Ганнусею? Так от, дівчинка ще вільна…
– Мамо, я не пам’ятаю ніякої Ганнусі, я хочу спати! До того ж, я випив, мені не можна за кермо. – Артем вирішив трохи прибрехати, щоб мати відстала.
– І що? Заради матері можна і правила порушити разок. До того ж, у твоєї так званої дружини є права. Вона зможе тебе привезти і потім відвезти тітку Галю з Ганнусею до готелю.
– Мамо, Олена нікуди не поїде і ніяку тітку Галю нікуди не повезе. Є таксі, нехай замовить.
– Ти ціни бачив на таксі? Тим більше, я не відправлю найкращу подругу вночі з якимось сумнівним водієм. Загалом, щоб через півгодини були у мене! – Свекруха кинула слухавку раніше, ніж Артем встиг щось заперечити.
– Олено, ти зможеш мене відвезти? Взагалі нічого не розумію, боюся заснути за кермом!
– Ні! І тебе не повезу, і сама не поїду! Що це взагалі за примхи такі? Надворі ніч, тобі вставати о шостій. Спи!
– Не можу, мама не заспокоїться, поки я не зроблю так, як вона хоче. Я сам винен, два тижні до них не заїжджав. Ось вона і біситься, боїться втратити контроль.
– Артеме, тобі двадцять сім! Який контроль? Ти дорослий чоловік. Їй давно пора це зрозуміти. До того ж, я не хочу, щоб мене оцінювала якась подруга твоєї мами. Я і свекрусі не подобаюся, впевнена, там буде просто рознос мене за всіма параметрами.
– Ну добре, поїду один. – Артем спустив ноги з ліжка, але тут же впав на подушку і засопів.
Олена вирішила не будити чоловіка, але його телефон одразу ж задзвонив знову.
– Ну що? Ти виїхав? Давай швидше! І в магазин по дорозі зазирни! Подзвони звідти, ми тобі надиктуємо список покупок.
– Мамо, а може я все-таки завтра заїду? Відпрошуся з роботи раніше і загляну до вас. Заразом і продукти привезу.
– Здалися мені твої продукти! У нас закінчилося ігристе. І мені не треба завтра, мені треба зараз. – Мати чоловіка знову кинула слухавку, а він встав і почав одягатися.
– Артеме, лягай спати, такі поїздки небезпечні!
– Слово мами закон, розумієш? Так завжди було і навряд чи найближчим часом щось зміниться! Вона звикла, що батько її в усьому слухався, та й я не перечив. До того ж, там подруга її.
– Але це ж ненормально! Це егоїзм чистої води. Вона просто самостверджується, бажаючи показати, якого покірного сина виховала. Їй не спало на думку, що це небезпечно для твого життя? Раптом ти заснеш за кермом і вріжешся кудись? До того ж, яке задоволення показувати гостям втомленого сина, що засинає?
Чи твоя мама так розуміє твердження про чисту і безкорисливу материнську любов? Якщо це вона, то нехай вона тебе перестане так любити. – Олені було прикро за чоловіка, який останніми днями просто перетворився на тінь самого себе.
– А раптом у неї щось трапилося? Батька вдома немає, раптом там біда? Я постараюся швидко.
– Тоді я з тобою. Не дозволю тобі за кермо в такому стані сісти. Почекай хвилину, мені треба зібратися. – Не встигла Олена почати одягатися, як Артем вже знову заснув, сидячи в одному черевику на банкетці, привалившись до стіни.
– Ось і чудово! На добраніч, люба матусю! – Олена тихо витягла телефон з рук чоловіка і вимкнула його.
Але на цьому пригоди не закінчилися. Не додзвонившись до сина, свекруха почала дзвонити невістці.
– Оленко, ти що робиш? Мабуть, через тебе він вирішив не їхати до мене? – Голос свекрухи говорив про те, що вони з подругами проводять час дуже весело.
Невістці хотілося сказати, що чоловік вже поїхав, але вона не ризикнула брехати.
– Артем спить і будити його я не стану. І сама не поїду до вас. Перестаньте мені дзвонити, північ скоро.
– Ось так? Ти взагалі хто така, щоб так зі мною розмовляти? Живеш на всьому готовому в моїй квартирі, користуєшся моїм сином і його грошима, та ще й смієш мені перечити? Щоб вранці ноги вашої не було в моїй квартирі!Та ви у мене на колінах приповзете вибачення просити…
Далі слухати Олена не стала і вимкнула телефон, вирішивши, що вранці свекруха проспиться і буде вести себе інакше. До цього дня Олені не доводилося бачити матір чоловіка в такому стані, тому вона не припускала, якими можуть бути наслідки.
Вранці Артем як завжди поїхав на роботу, зовсім забувши про те, що сталося вночі. Олені не потрібно було поспішати, оскільки в той день вона працювала з дому. Вона так захопилася, що не відразу почула шум і метушню в передпокої.
– Ну, спритніше давай, чого копаєшся! Мені ще речі їх збирати! – Голос свекрухи Олена не сплутала б ні з чиїм іншим, але не думала, що мати чоловіка зволить з’явитися в гості так рано.
– Ірино, а може не варто? Ну чого ти? Він справді спати хотів, чого через це галас здіймати? – Голос свекра Олена теж добре знала, але подавав він його вкрай рідко.
– Спати він хотів? Ну нехай спить. Де хоче, хоч на лавці в парку! Ноги його в моїй квартирі не буде! Зганьбив мене перед подругами і думає, що йому це просто так з рук зійде.
Олена тихо вийшла в передпокій і побачила, як свекор колупається в дверному замку, а свекруха стоїть поруч і роздає вказівки.
– Вітаю, а що тут відбувається? – Олена не одразу зрозуміла, що батьки чоловіка роблять з дверима.
Мати чоловіка не відповіла, тому Олені довелося повторити прохання. Першим не витримав батько Артема.
– Олено, ми міняємо замок. Ти речі поки збери, ви сьогодні з’їжджаєте з квартири. – Здавалося, чоловік вимовляв кожне слово насилу, тому сенс сказаного дійшов до Олени не відразу.
– Куди з’їжджаємо? Ми не планували. Це новорічний розіграш такий?
– Ні! Це не жарти! Чи ти думала, що налаштуєш сина проти мене, а я просто промовчу? Ну, ні, люба! Так справа не піде! Вимітайтеся з моєї квартири негайно! У вас година на збори, потім я дзвоню в поліцію. – Свекруха навіть не кричала, а верещала, немов пожежна сирена під час екстреного виїзду.
– Я нікого не налаштовувала. Артем в курсі того, що відбувається? Куди ми зараз поїдемо? Він ввечері тільки приїде, я фізично не зможу все за годину зібрати.
– А це твої проблеми. У тебе одна година. Що не встигнеш зібрати – полетить у смітник. Будете знати, як матері перечити.
Олена зателефонувала чоловікові і в двох словах змалювала ситуацію. Він пообіцяв передзвонити. Через хвилину Олена почула, як задзвонив телефон свекрухи. Та скинула дзвінок і нарочито голосно прокоментувала:
– А я не буду брати трубку, синку! Як ти вчора не взяв і дружина твоя!
Стало зрозуміло, свекруха мстить за вчорашнє. Але Олена була впевнена, що мати чоловіка просто налякає їх і заспокоїться. Однак через годину стало ясно, що жарт був зовсім не жартом.
Олена встигла зібрати лише частину речей, коли до квартири увійшов дільничний і повідомив, що господиня квартири вимагає негайно звільнити приміщення. Всі спроби Олени пояснити ситуацію відлітали від правоохоронця, як м’ячики від стіни. Він лише повторював вже сказане.
Олена вирішила не вступати в перепалку. Побросала речі в кілька сумок і спустила їх вниз, насилу заштовхавши в автомобіль. Дякуючи Богу, чоловік не користувався ним, інакше довелося б чекати його повернення біля під’їзду, сидячи на валізах.
Як тільки Олена забрала останню валізу, свекруха зачинила двері на ключ і з переможним виглядом пішла. Свекор, намагаючись не зустрічатися з невісткою очима, поспішив слідом. Олена, не розуміючи, що відбувається, знову зателефонувала чоловікові, повідомила новини і почала обдзвонювати подруг, які могли б прихистити їх з чоловіком на пару днів.
На жаль, знайти квартиру не вдалося, довелося шукати житло в оренду. Через тиждень після термінового виселення Артему зателефонував батько і зажадав, щоб син вибачився перед матір’ю.
– Вона не заспокоїться, поки ти не попросиш вибачення за свій непослух. Від твоєї дружини вона цього не чекає, бо сподівається, що ти сам здогадаєшся з нею розлучитися. Одного тебе вона готова пустити назад. – Олена чула розмову батька і сина по гучному зв’язку і не вірила, що все, що відбувається, не сон.
Але ще більше її вразило те, що після розмови з батьком, Артем зібрався дзвонити матері.
– Олено, ну я ж дійсно був не правий! Вона дзвонила, просила, а я просто забив на її прохання. До того ж, скільки ми будемо по знімних квартирах поневірятися? Краще разок поступлюся, і все буде як раніше.
– Ні! Ти що, не розумієш? Як раніше не буде! Батько ж тобі сказав – друга умова – розлучення зі мною.
– Облиш, вони просто пожартували.
– Ага! І замки в дверях жартома змінили, і нас з тобою жартома виставили на вулицю буквально напередодні Нового року. До речі, дзвонила якась Ганна і вимагала заїхати забрати речі, що залишилися. У нашу колишню квартиру твоя мати пустила ту саму дівчину, про яку тієї ночі говорила. Вона там вже живе і тебе в квартиру хочуть повернути, тільки без мене. Не відчуваєш зв’язку?
Здавалося, Артем вперше серйозно замислився над тим, що його мати поводиться ненормально. Проте в ньому настільки міцно сиділа думка про абсолютне підпорядкування, що він кілька днів переживав про те, що не подзвонив і не вибачився.
Тим часом, Олена вирішила, що її сім’я більше не стане прогинатися під абсурдні вимоги батьків чоловіка.
Минуло кілька тижнів. Артем так і не подзвонив матері. Без її впливу він немов став вищим на цілу голову. Олену цілком влаштовували такі зміни в чоловікові. Але, здавалося, вони не влаштовували батьків чоловіка.
Мати, не зійшовши до спілкування з сином без вибачень з його боку, вирішила діяти через чоловіка. Батько дзвонив синові чи не щодня, диктуючи все нові умови.
Зрештою, в один прекрасний день Артем просто заблокував номери батьків. Рішення далося нелегко, але іншого виходу подружжя просто не бачило.
Минуло два роки. Артем і Олена переїхали в свою, нехай і іпотечну квартиру, готувалися до появи первістка. Коли Олену відвезли в лікарню, він вирішив спробувати помиритися з батьками. Дзвонити матері він не наважився, а ось номер батька набрав легко.
– Привіт. Як у вас справи? У мене все нормально, Олену відвезли в…
Останні слова перебили короткі гудки. Батько скинув виклик, навіть не давши синові договорити.
Артем вирішив, що це була остання крапля. Надиктувавши голосове повідомлення і повідомивши, що у нього скоро буде дитина, Артем знову заблокував номери батьків і більше дзвонити їм не став.
Ні батько, ні мати так і не зробили спроби помиритися з єдиним сином.
