Все життя у мене не складалося спілкування з мамою. Нещодавно мені виповнилося 40 років, а теплих спогадів із дитинства у мене не залишилося. Я вирішила це виправити У мами з татом різниця у віці була 20 років.
Коли вони одружилися, мамі виповнилося 30, а батькові було 50 років. Коли мені виповнилося десять, у мене з’явився молодший брат. Дитинство у нас склалося не дуже щасливо, тата не стало майже одразу після появи брата.
Після цього мама не будувала ні з ким стосунків, намагалася нас виростити одна. Я розуміла, що мамі потрібна допомога, замість інституту пішла працювати. А брат виріс, відслужив в армії та повернувся додому з нареченою.
Тоді я думала, що маю залишитися поряд з мамою, а брат, як мені здавалося, мав піти жити до своєї дружини. Але виявилося, що брат із його обраницею мамі ближче. Якраз стало модно їхати за кордон у пошуках кращого життя.
Я довго не думала, зібрала свої речі та поїхала до іншої країни. Мене не було вдома 15 років. Через знайомих я дізнавалася, чи все гаразд із моїми родичами, а нещодавно я зустріла знайому.
Ми зустрілися в кав’ярні поговорити. Я дізналася, що брат з’їхав від мами, і тепер вона живе сама. Виявилось, що їй потрібна була допомога. Від почутого я не могла собі знайти місця.
Вночі не виходило заснути, я вирішила, що поїду додому, щоб допомогти мамі. Мені було страшено повертатися. Все життя я казала собі, що я нікому не потрібна, але після стількох років я зрозуміла, що рідніше за мати нікого немає.
Я зібрала всі необхідні речі, взяла із собою накопичення та вирушила додому. Не можу передати, якою емоційною була наша зустріч після 17 років розлуки. Я зайшла на поріг дому, де мама, задумавшись, чистила картоплю.
Вона постаріла, але була все ще гарна. Мама підвела голову і глянула на мене. Здавалося, що вона не одразу мене впізнала. А коли зрозуміла, хто перед нею стоїть, кинулася в обійми.
Ми весь день плакали, розповідаючи одне одному все, що відбувалося в нашому житті. Таких сильних емоцій я не відчувала ніколи в житті, і ось зараз ми були такі близькі з мамою.
Це саме те, чого мені не вистачало все дитинство. Я забула всі образи та зрозуміла, що правильно вчинила, коли вирішила приїхати. У мами були проблеми зі здоров’ям, я відразу відправила маму лікуватися.
Через два тижні їй стало набагато краще. Якоїсь миті я боялася, що її втрачу. Всі ці роки я хотіла зібрати гроші на житло за кордоном, але передумала. Ці кошти я вирішила вкласти в мамину хат. Хочу, щоб у неї була гідна старість
