Скажу чесно, я з жахом уявляла, як мій синок одружиться і покине мене. Ми весь час живемо разом, і для мене він – найголовніша людина в житті. Коли він привів у дім невістку, у мене душа в п’яти пішла.
Я відразу зрозуміла, що ця дівчина йому не пара. Вона мала такий вигляд, ніби думає тільки про себе. Утім, так у підсумку й вийшло. Хоч би як я відмовляла його, одруження сина все-таки відбулося.
Я наполягла на тому, щоб молоді жили разом зі мною, бо в нас із сином була трикімнатна квартира. Пощастило ще, що невістка не опиралася, а то починати стосунки зі сварок мені дуже не хотілося
Почали жити разом. І я була щаслива, що можу встати рано вранці й приготувати синові сніданок. Усе як він любить: яєчня, відбивні, свіжий салатик. Невістка теж, звісно, вставала вранці.
Але все закінчувалося тим, що вона заварювала собі каву і йшла до свого ноутбука нібито працювати. Їздити в офіс їй було не потрібно. Вляглася в ліжко – ось тобі й робоче місце! Я такого не розумію.
Для мене робота полягає в праці. Потрібно бути на ногах завжди. Тому моя квартира завжди виблискує і пахне, а на кухні твориться справжня магія. Треба ж сина на обід і вечерю ще погодувати!
Якось ми прожили в цьому балагані цілих 10 років. За цей час невістка народила двох дітей, але до онуків особливої симпатії я не відчувала. А все тому, що вони зовсім не були схожі на мого сина.
Я одразу запідозрила недобре: невістка-то в мене гуляща! Син мої аргументи не слухав абсолютно. Без пам’яті був закоханий у свою дружину, а через якийсь час почав безпросвітно пити.
Поки невістка мирно спала у своєму ліжку, я шукала, куди ж він запропастився. Ходила по району і витягала його із сумнівних компаній, а потім удома відпоювала сина і виходжувала після чергового загулу.
Невістці було на це начхати. І за це я не любила її ще більше. Адже хто ще, якщо не вона, міг довести мого синочка до такого? Ця жінка була просто негідна мого сина! Я не хотіла викривати її в зрадах.
Але спілкування з онуками мені було огидно. Я відчувала, що невістка чогось недоговорює. І як же я була рада, коли мій син нарешті розлучився з цією недолугою жінкою. Усе стало на круги своя.
А вже за рік я почала помічати, що син змінився. Усю зарплату мені вже не віддавав. Носив якісь нові речі, які я йому не купувала. Пахне від нього по-іншому. Точно закохався! Наполягати на швидкому знайомстві не стала.
Але через кілька місяців все-таки запитала, коли він мене познайомить зі своєю новою пасією. Виявилося, що мій син зустрічається з колишньою дружиною. Вони вирішили, що жити разом у них не виходить.
А ось бачитися кілька разів на тиждень ідеально. І у дітей батько є, і у неї чоловік на годину, виходить. Для мене це дикість. Я не розумію, чим мій син думав, коли вдруге увійшов у ту саму річку. І що мені тепер робити? Як бути?
