Моя свекруха думає тільки про себе. І я так кажу не тому, що вона моя свекруха і в нас не склалися стосунки. Може, я в чомусь і не права. Ми з чоловіком у шлюбі вже 15 років.
Коли одружилися, стали жити в моїй двокімнатній квартирі, яка дісталася нам від мого дідуся. У цій же квартирі ми виростили двох доньок. Спочатку нам вистачало місця, але дівчатка ростуть і потребують особистого простору.
Ми нещодавно зробили ремонт, ось тільки місця від цього більше не стало. І при цьому моя свекруха купує собі трикімнатну квартиру в центрі! Вона поїхала на заробітки одразу після нашого весілля.
Тоді її мама, бабуся чоловіка, захворіла і злягла. І свекруха залишила бабусю на нас. Тоді вона обіцяла, що допомагатиме, а якщо добре прилаштується, то навіть квартиру нам потім купить.
Тільки слізно просила доглянути за бабусею. Вона й була з нами до самого кінця, але, занурившись у хороше життя, свекруха швидко забула про свої обіцянки. Гроші висилала тільки на свята. Та й то якісь смішні суми.
Не приїхала ні на похорон бабусі, ні на народження онучок. Я спочатку бурчала, але потім вирішила, що раз вона така щаслива, то нехай живе там собі. І ось через 15 років вона вирішила повернутися додому.
Свекруха купила собі трикімнатну квартиру в центрі, але квартира була в новобудові, тому знадобився ремонт. Відкладених грошей їй на це не вистачило, тому вона продала стару квартиру.
Обставила там усе за останніми трендами і запросила нас на новосілля. Мене це розлютило! Як можна витратити стільки грошей на непотрібну трикімнатну квартиру в центрі, коли її онучки не забезпечені житлом?
Але коли ми прийшли на новосілля, то зрозуміли, до чого все це було. Виявляється, вона зібралася заміж. Вона зустріла чоловіка майже на 10 років молодшого за неї, а він покликав її повернутися.
Ось вона і вирішила облаштувати сімейне гніздечко. Ми з чоловіком дивилися на все це і дивувалися. Гроші на купівлю квартири в неї знайшлися, але для наших доньок не знайшлося нічого.
Ми зрозуміли, що свекруха думає лише про себе і майбутнє онучок її не хвилює. Раз так, то і її майбутнє нас не цікавить. Тепер у неї немає онуків, а у дівчаток немає бабусі. Жили без неї 15 років, ще стільки ж проживемо. Хіба я не права?
