Алла звикла царствувати і володарювати над всіма чоловіками в колективі, але тут в колектив прийшла амбітна новенька… — Ліна амбітная новенька

Кіра прийшла працювати у велику компанію – з чітким наміром підшукати нормального хлопця. Але все пішло не так, як я припускала. Колеги, звісно, звертали на неї увагу, але чомусь більшість із них були під каблуком у красуні Алли і виконували будь-які її забаганки.

Бувало, ближче до обідньої перерви вона пересмикне плічками і скаже ліниво:

– Щось хочеться мені солодкого…

– Підемо зі мною в кафе, а? – моментально реагує її колега Слава. – Я знаю місце, де можна поїсти чудового морозива.

– Ні, підемо зі мною! – втручався інший колега, Андрій. – У мене знайомий працює кухарем в одному чудовому ресторані і за знайомством принесе нам безкоштовний і дуже смачний десерт.

– Нуууу, не знаю, хлопчики, – починала Алла «ламатися». – А що мій хлопець подумає, якщо дізнається, що з вами по кафе ходжу?

Але врешті-решт вона давала себе вмовити і часто в компанії кількох чоловіків вирушала в кафе, звідки приходила ще веселіша й жвавіша.

Кіра мовчки кусала губи, не розуміючи, чому на неї подібні пропозиції не сиплються сотнями. «Адже я об’єктивно красивіша за неї!», – думала дівчина.

Кіра дала собі слово з’ясувати секрет популярності Алоньки у чоловіків і, якщо вийде, взяти його на озброєння. Вона стала крадькома спостерігати за її поведінкою – розсудивши, що подібний успіх ніколи не виникає на порожньому місці.

Потихеньку, через кілька місяців спостережень, Кіра усвідомила, що Аллочка – природжена акторка, яка може крутити практично будь-якою людиною, якщо захоче. Чоловіки божеволіли від неї, адже вона кожною своєю фразою давала їм зрозуміти, наскільки вони мужні й чарівні – особливо якщо це не відповідало реальному стану справ. Навіть «ботан»-бухгалтер Микола Іванович залицявся, в міру своїх можливостей, до Алли, адже вона не втрачала нагоди захопитися його розумом або знанням людської натури.

Нехай Алла була не надто вродлива, але був у ній магнетизм – почуття, яке змушувало чоловіків обертатися, коли вона проходила коридором і легким погойдуванням стегон привертала до себе увагу. Ця жінка дуже себе любила і не економила на вбраннях і коштовностях, їх їй щедро купував хлопець, який теж був від неї в захваті.

Оцінивши обстановку, Кіра вирішила, що не буде навіть намагатися змагатися з Аллою за чоловічі серця – адже вона за своєю природою не актриса, і в неї б нічого не вийшло. Тим паче що зрештою вона таки знайшла собі там нареченого – тихого мовчазного програміста Антона, якому Аллочкові викрутаси були відверто огидні.

Але ось коли в компанію прийшла нова співробітниця – красуня Ліна Каценеленбоген, яка поставила собі за мету повалити всіх чоловіків до своїх ніг, Кіра зрозуміла, що скоро вибухне «війна».

Дівчина ще сильніше утвердилася в цій думці, коли Ліну запросив до ресторану сам генеральний директор – нібито для того, щоб «поговорити про справи». Але короткий Аллочкин погляд у бік новенької не віщував тій нічого доброго.

На подив Кіри, незабаром обидві «королеви» стали нерозлучними подругами! Ініціатива виходила від Алли – та вголос захоплювалася її красою («Ех, мені б такі вії, як у тебе, люба!») і розумом («Який класний текст для реклами ти написала!»).

Зачарована її зверненням, Ліна була щаслива знайти нову подругу, і вони стали разом ходити до фітнес-клубу і в басейн. Але Кіра здогадувалася, що Аллочка задумала якусь хитромудру каверзу, щоб одним ударом скинути суперницю в сяючу порожнечу.

І ось якось прийшла Кіра на роботу – а там загальне сум’яття і страждання, всі сидять похмурі, а Кірине місце пустує. Тільки одна Аллочка зосереджено «начебто» працює над якимось текстом – і на обличчі в неї теж скорботно-занепокоєний вираз, щоправда, що зрідка змінюється задоволеною усмішкою.

Кіра розпитала колег і дізналася, що вчора ввечері був грандіозний скандал. В обідню перерву Алла і Ліна пішли в одне «миленьке кафе» і там почали обговорювати нашого генерального директора – причому Кіра, розговорившись, сказала, що це цілковита нікчема, марнотрат і бабій, яких небагато, але вона терпить його залицяння заради просування по службі.

Треба ж було такому статися (тут Кіра в душі посміхнулася), що поруч, за маленькою ширмою, сидів і мирно обідав сам гендиректор – самі розумієте, Аллочка все підлаштувала.

Ліна вилетіла з роботи о двадцять четвертій годині – і Аллочка продовжувала панувати в колективі… Ось які іноді трапляються чарівні, але лицемірні «акторки», які бажають зібрати всіх чоловіків біля своїх ніг і нещадно розправляються з суперницями!

You cannot copy content of this page