Вікторія була єдина дочка своїх батьків. Вони її дуже любили та балували. Все, що хотіла дівчинка, вона мала. Батьки були людьми не бідними. Батько був начальником на заводі, мати – лікарем, у поліклініці. Дівчина закінчила школу і готувалася до випускного.
Купила з мамою дуже красиву та стильну сукню, і мріяла швидше одягнути її та показати іншим. Випускний має бути через два дні, тож дівчина вже записалася на зачіску до перукарні. За день до свята, мати прибігла додому з роботи рано, щоб приготувати одяг та себе на випускній улюбленій дочці.
Тато був ще на роботі, і повернутися мав пізно. Жінка згадала, що забула купити додому хліб на вечерю. І тоді вона попросила дочку сходити швиденько до магазину. Дівчина зібралася швидко і пішла. Дорогою до магазину, сталося лихо.
Дівчину збила машина, дівчина була жива, тому водій посадив її до себе в машину та повіз до лікарні. Дорогою, йому зателефонував його батько і хлопець розповів про те, що сталося. Батько наказав йому не поспішати до лікарні, бо там викличуть поліцію.
Він порадив переконатися, що вона жива і залишити її десь біля лікарні. Подивившись на заднє сидіння, хлопець дуже злякався, дівчина знепритомніла і хлопець подумав про найжахливіше. Він злякався і вирішив вивезти її подалі від міста і залишити десь у селищі.
У результаті він усе так і зробив. Дівчину знайшла у себе під парканом самотня жінка,. Вона її забрала до себе додому, надала першу допомогу і залишила у себе до одужання. Дівчина швидко пішла на поправку, але втратила пам’ять, тому не пам’ятала хто вона, де її будинок і її сім’я.
Документів при ній теж не було, тому жінка вирішила, що дівчина нехай поживе в неї, доки не повернеться до неї пам’ять. Дівчина прожила у неї понад 12 років! Згадала хто вона така і де її сім’я, тільки після того, як отримала дуже великий стрес.
Вона зі своєю маленькою донечкою була вдома, коли до них залізли грабіжники. Вони не знали, що в домі є люди. Жінка спала з дитиною в ліжку. Тієї ночі вона перенесла дуже великий стрес, рятуючись зі своїм малюком, і нарешті вона згадала все про себе, і згадала своїх батьків.
Через пару днів, вона поїхала з чоловіком та донечкою до батьків. Батьки були дуже раді і весь час ридали, не могли заспокоїтися! Вони ж думали, що її немає в живих уже багато років. Поліція не змогла допомогти знайти дівчинку.
Батьки вже змирилися, що дитини немає, але все ж найняли детектива, щоб дізнатися правду про те, що сталося. Той і розповів про ДТП, але хлопця знайти, який збив її, не вдалося. Віка розповіла, що жила вона у маленькому селі, допомагала Людмила збирати трави та по господарству.
У селищі було лише 11 будинків, і то в них жили лише старі люди. Дівчинка, після аварії, погано виглядала, у неї залишилися шрами на обличчі, тому людей вона уникала. З чоловіком своїм вона познайомилася також у селищі, він був у них фельдшером. Батьки були щасливі!