Мені 47 років, дочці 23 роки, живе із чоловіком на орендованій квартирі. Після школи далі вчитися не захотіла.
Спочатку продавала взуття на ринку, потім працювала у Туреччині аніматором. Рік тому через пандемію повернулася, познайомилася хлопцем і за три місяці вискочила за нього заміж.
Ніде не працює, але гроші у них начебто водяться, судячи з нових речей. Хлопець іногородній, батьки найпростіші, тому живуть вони не за їх рахунок.
Я намагалася розпитати, ким він працює, але дочка лише сказала, що в інтернеті. Я в цьому особливо не розумію, тому не стала надто вдаватися до подробиць.
А нещодавно я випадково дізналася, що дочка оформила кредит під заставу частки у нашій із нею квартирі, і нічого мені не сказала.
Помчала до неї і з’ясувалося. Виявилось, що вони оформили кредит ще чотири місяці тому. Дочка клятвенно пообіцяла, що все виплатить у строк, а як доказ почала показувати мені якісь розрахунки, графіки та таблиці, в яких я нічого не зрозуміла.
Начебто вони інвестували гроші в якісь акції, які щомісяця приносять гарний прибуток.
Але серце все одно не на місці. Мені прикро, що дочка навіть не повідомила мене і все сама вирішила за моєю спиною. А якщо вони з чоловіком мене обдурять і виставлять надвір, позбавивши єдиного житла?
Боюся навіть подумати, що виховала шахрайку, готову пустити світом рідну матір. Чи я даремно себе накручую, і Бог покарає мене за такі думки?
