Історії про дружбу
Ніна Петрівна жила в цьому селі все життя. Народилася тут, вийшла заміж, виховала дітей, поховала чоловіка і зустріла онуків ― все тут. Діти роз’їхалися давно, та й називати
— Передай своєму Сашкові, щоб тримався подалі від нашого Іллі! — спалахнула Оля. — Раз у вас самих немає грошей на велосипед, не треба ламати чужий! — Та
Ліля міцно тримала долоньку своєї дворічної доньки Мії, переступаючи поріг міського притулку для тварин. Ранкові промені пробивалися крізь широкі вікна, заливаючи світлом ряди кліток, з яких на відвідувачів
В одинадцятому класі Анні довелося перейти в іншу школу. Її батьки переїхали з квартири в свій будинок, п’ять років будували і, нарешті, все було завершено. І хоч Анна
Кішка була старою. Мушка зрозуміла це відразу, як тільки її побачила. Того дня, спробувавши щастя в невдалому полюванні на мишей, Мушка вирішила підстерегти пташку. Найкраще для цього місце
— А любити їх нема за що! Теж мені. Ах ти негідник, ну я тобі… — Люда з розмаху провела шваброю по сирій підлозі, зачепивши кросівки хлопчика, що
— Мамо, а чому дядько Володя завжди такий злий? — запитала дев’ятирічна Поліна, з побоюванням поглядаючи на сусіда, який лаявся в коридорі комунальної квартири. Олена Іванівна зітхнула, помішуючи
Злива була настільки сильною, що, здавалося, небо вирішило вилити все відразу. Олег з досадою натягнув капюшон і вийшов із затишного супермаркету прямо в сиру, сіру осінь. В обох
— Послухай, Олено, я тебе не розумію, — задумливо промовила подруга, тримаючи в руці чашку кави. — Якщо він тобі так подобається, то чому б не погодитися на
— Подивися, Лідочко, що за біда на дворі, — промовив Ігор Степанович, звертаючись до фотографії на тумбочці біля ліжка. — Як думаєш, дах не знесе? Гроза, що обрушилася