Історії про кохання
– Полю, тут така справа… Коротше, пам’ятаєш мою позашлюбну доньку Настю? Мій чоловік говорив загадками. Це насторожувало. – Хм … Чи пам’ятаю я? Не можу забути! А що?
Мене звуть Олеся, і з якогось моменту мої дні стали схожі один на інший. Під стукіт дощу або шум ранкового тролейбуса за вікном я підіймалася на роботу. Або ж до
– Ех, дівко, заміж тобі час. Он подивись на Петра. Чоловік могутній, руки, як кувалди. Підкови гне і не кривиться. На руках носить буде, – казала мати, дивлячись
Начальник суворо наказав Антону прийти в його кабінет. Антон знав, що його знову лаятимуть. Та й є за що. – Прийшов? Сідай Антоне. Знову всю роботу запоров, догана
Максим зупинив машину, не доїжджаючи до будинку кілька кварталів. Вийшов і пішки дійшов до набережної. День видався важкий, на роботі все йшло навперейми, запланована раніше зустріч пішла не
Мама подзвонила і якимось тонким дитячим голосом сказала: «Христино, ти можеш приїхати…» Серце одразу впало в район шлунка, такий голос Христина вже чула, коли дідусь пішов у засвіти.
– Я ще молодий, здоровий чоловік. Зі своїми потребами, – Віктор ховав очі в підлогу, – мені потрібна нормальна повноцінна жінка, а ти, вибач, тепер ніколи не будеш
Мого батька всі звали Лео. Лео. Хоча його справжнє ім’я було Леонідом. Вів він уроки фізкультури у школі, де навчалися ми з братом, і завучем молодших класів була
Робочий день добігав кінця і Лариса Андріївна вже почала збиратися додому. І раптом пролунав телефонний дзвінок, дзвонила її приятелька по дачі Антоніна – Ларочко, привіт, ти не на
– Який фільм будемо дивитися? – Віра вмостилася на диван. – Не знаю, вирішуй сама! – гукнув її чоловік Ігор із ванни. – Подивимося, що тут є, –