-Іди, – сказав Андрій. – Іди з Богом. Мені нічого від тебе не треба. Я не кохаю тебе і ніколи не кохав
Повертатися додому Светі не хотілося: у селі їй і раніше було нудно, а після великого міста тим більше. Але робити нічого: приватизувати квартиру вони не встигли, лікарі сказали,
— А ви за освітою кухар, за професією — директор, за життям — самотня жінка, за характером і гороскопом — овен. У вас збіг 98 відсотків
Дядько Костя ніколи не мав великих амбіцій і мріяв про просте людське — погуляти на чиємусь весіллі. Всі друзі та родичі, як на зло, одружилися, а розлучатися і
– Допоможи, Боже! Мама хворіє. Крім неї у мене нікого немає. Зроби так, щоб вона одужала. У мами немає грошей на ліки
Хлопчик прокинувся від стогону матері. Підійшов до її ліжка: – Мамо, тобі боляче? – Матвійчику, принеси водички! – Зараз, – кинувся на кухню. Через хвилину повернувся з повною
Це вам вона Марина, а мені вона моя Марусечка, мій новорічний подаруночок, який ти мені, між іншим, подарувала п’ять років тому
Ялинку Марина вирішила не прикрашати. Прикрашені ялинки взагалі неймовірно дратували Марину. Тому що раніше ялинки були про надію. У дитинстві про надію на диво і подарунки, у дорослому
– Та що ви, Новий рік з батьками я ще не раз зустріну, а такого вже не буде
Дмитро заскочив в автобус в останню хвилину. У відділі довелося затриматися на 10 хвилин, так як потрібно було доробити термінову роботу, всі давно пішли, а він вирішив, що
Якщо будуть відрядження, я не зможу приділяти увагу вам з Данилом. Але я не розумію, чи потрібна я тобі. Твоєму синові важливо бачитися зі мною. Це зрозуміло. А ти? Я просто подруга, яка виручає, коли потрібно побути з дитиною
Борис Олегович, начальник відділу великого банку, не поспішаючи, йшов по тротуару у світлі ліхтарів, залишаючи на свіжому снігу темні сліди. Він був засмучений, але чоловікові не личить піддаватися
Ось наша з вами зустріч – запах кави, карамелі і трохи мигдалю. І мені здається, що вона не випадкова
Щоранку Сергій Вікторович приходив до кав’ярні рівно о 8.15. Сріблясто-сиве волосся завжди акуратно укладене, костюм, краватка, сорочка ― бездоганно підібрані один до одного, а на обличчі ― ледь
– Так ось, застряг у дорозі. Незнайома дівчина підібрала, підвезла… А я все думав-гадав, чому мені твій голос так знайомий! – Леонід розреготався і схопив дівчину в обійми
Олена не вірила своїм очам, своїм вухам і взагалі нічому не вірила! Директор видавництва, з яким у неї завжди були хороші ділові стосунки, буквально вистрибував з-за столу, кидаючи
– Ви, хлопці, і самі впораєтеся, а вона – мій скарб! Не думай, що я вас розділяю, просто дівчатам у цьому житті складніше, ніж вам, чоловікам
― Олександре, чому ти не береш трубку? Я тобі кілька днів не можу додзвонитися! Вже почала хвилюватися. ― Мамо, все добре! Я відпочивав, тому не міг взяти трубку,
Хто з дівчат зараз скаже, що згодна стати моєю дружиною, завтра поїдемо до моїх батьків. Одружимося
Володька йшов свататися, а точніше офіційно просити згоди на весілля у батьків своєї нареченої. Оля попросила його – з собою нікого не брати і всі звичаї типу “товару

You cannot copy content of this page