Історії про кохання
– Іване, а ти куди зібрався?! – Рита здивовано подивилася на чоловіка, який встав о 5 ранку, намагаючись не розбудити дружину. Але Рита прокинулася… – Та я це…
Семена знову не було. Ліза пройшлася будинком, помацала навіщось їхній весільний портрет. Так, сімейне щастя не було таким вже довгим. Але ж багато хто їй говорив, що помиляється
– Як це йдеш? Ти з глузду з’їхав? У нас син дорослий, одружений… що скаже… чи знайшов кого? – Може й знайшов. – Олександр напружився, розмова була важкою,
– Навіщо влаштовувати скандал на порожньому місці? Просто ми згадували, як відзначали перший день народження Дані, нічого більше. – відповів чоловік. Побачивши Олену, яка безтурботно базікає з Михайлом,
Юрій заглушив мотор і, важко зітхнувши, втомлено відкинувся на спинку крісла, не поспішаючи виходити. Пальцями звично постукував по керму, дивлячись через каламутне скло, за яким моргали сонні вогники
У портфеля відірвалася лямка. Але ж Дмитро того дня навіть з гірки у дворі старого дитячого садка не катався. Вона сама відірвалася. Цей портфель мама йому купила торік,
– Тетяно, ти що, дурна? – класичне запитання, озвучене нерозлучною подругою Людкою і виголошене трагічним, сповненим подиву голосом, без відповіді не залишилося. – Напевно,дурна, – сумно погодилася Таня,
Георгій і Галина познайомилися на роботі. У нього тоді тільки-тільки пішла з життя мама… Жора почувався маленьким і загубленим, незважаючи на свої сорок років. Збірка замовлень не йшла.
Міла познайомилася з Дмитром на посиденьках у спільних знайомих. Його привів чоловік найкращої подруги Міли. – Мілка, зверни увагу! Дуже перспективний кадр! Давно один, робота хороша, не жадібний,
Наталя йшла ґанком технікуму, як мінним полем. Її хода була напружена, рухи скуті. Виною скутості дівчини був погляд темних очей вродливого хлопця, що роздивлявся її впритул. Цей хлопець