Історії про кохання

Катя вийшла з роботи, але додому їй іти не хотілося. Вона пройшла кілька метрів і присіла на лавочку в невеликому сквері. Повз поспішали рідкісні перехожі. Магазин, де працювала

У тридцять років я розлучилася з чоловіком, який не вважав гріхом погулювати з іншими жінками. Свободою я насолоджувалася, у новий шлюб не поспішала. Зі мною фліртували багато чоловіків.

Антон раптом зрозумів, що жити з нелюбою жінкою набагато простіше, ніж з тією, до якої відчуваєш почуття. Він згадував своє життя з Катею і усвідомлював, що тепер йому

– Маріє, може, завтра сходимо куди-небудь? – Давай! – з радістю погодилася дівчина, але потім ніби про щось згадала. – Хоча ні, Андрюшо, не вийде. У мене завтра

Марина була єдиною донькою в родині. Дівчина вже зі шкільної лави привертала увагу хлопців. Симпатична, впевнена в собі, енергійна. Вона займалася в студії народного танцю і в клубі

Ніна сиділа, підібгавши під себе ноги, серед розкиданих журналів і глянцевих каталогів із весільними сукнями. За вікном похмурий жовтень грав останнім листям, а на душі у Ніни було

– Оленко! Де ти? Оленка! – Катя вбігла до хати, окинула порожню кімнату і вибігла на ґанок, стукаючи каблучками і грюкаючи дверима… – І де її шукати? –

Настрій був піднесений. Марина збиралася до друзів на дачу. Буде вся їхня компанія, дві її подруги Марія і Ліля, а найголовніше – буде Антон. Антон їй давно подобається,

Знаєте, як це буває, коли руйнується все й одразу? Щось подібне сталося з Настею. Коханий зустрів іншу. Тоді як Настя в мріях уже уявляла, як вони назвуть трьох

– Катю, у тебе коли зарплата? – Сергій заглянув на кухню, де його дівчина готувала вечерю. – Як завжди, аванс п’ятого і виплата двадцятого числа. А що? –