Придумала собі велике кохання. Вірила — краще за неї немає нікого. У Микити вона одна. А тепер наче рожеві окуляри з очей впали
Деколи Наталя думала, що готова віддати все на світі, аби Микита завжди був поруч із нею. – Невже нічого не можна змінити? – Запитала вона коханого. – Ти
Костя довго не міг зрозуміти, яка муха вкусила Іру, але вирішив, що знайде нову героїню свого роману
Змагатися із ідеалом непросто! Іноді це взагалі завдання марне. Іра це знала, як ніхто інший. Вона завжди і у всіх була запасним варіантом. З нею дружили дівчатка, коли
Я залізла в комірчину, збоку від альтанки, де зберігалися іграшки, м’ячі та інше, і довго плакала від образи…
Днями гортала старий альбом фотографій та знайшла кілька дитячих фото з часів дитячий садок. Розглядаючи наші смішні обличчя, зупинилася на одному і згадала цікаву історію про своє перше
Наступного дня після того, як чоловік пішов, Настя сходила до суду та подала заяву на розлучення, а вже ввечері до неї примчали батьки Дмитра….
Коли чоловік вийшов із квартири зі своїми речами і при цьому з усієї сили грюкнув дверима, Настя здригнулася від гучного звуку, але якихось сильних емоцій в неї не
Віру дедалі частіше відвідували такі сумні думки. Згодом вони стали нестерпними. Її душа страждала….
Олексій обожнював свою дружину Віру. Не міг на неї надивитися. Однак, проживши з Вірою у законному шлюбі шість років, дітьми так і не обзавівся. Віра була молодша за
Коханці таки вдалося через багато – багато років умовити чужого чоловіка перейти до неї назовсім, мотивуючи тим, що діти вже дорослі…
Кохала вона його спочатку більше за життя, за себе, мабуть, не розуміючи, за що їй випало неземне кохання з дивним лицарем. Протягом довгих років вона тринькала себе на
Я була вдячна за турботу та підтримку мого чоловіка. Дивлячись на цих родичок, я зрозуміла, що щасливими були лише ми з чоловіком та наша майбутня дитина
Якось зі мною сталася неприємна ситуація, пов’язана з родичами мого коханого чоловіка. До цього я була впевнена, що подібного не може бути, але дуже помилялася, вважаючи, що більшість
Уважно придивившись, Марк побачив на мізинці правої руки юнака золоту каблучку. У центрі печатки у п’ятій позиції застигла мініатюрна балерина у пачці….
– Це ваші рукавички? Марк швидким кроком йшов по засніженій стежці, повністю занурившись у свої думки. Він не відразу зрозумів, що звертаються до нього. Вже біля воріт цвинтаря
Денис, як і обіцяв, почав більше часу проводити вдома. Навіть погодився піти з Поліною на танці. А матері дав зрозуміти, що щасливий із дружиною
Поліна любила починати ранок із чашки кави. На балконі було спокійно. Не було в них тут ніякого безладу. Вона зробила невеликий куточок, щоб насолоджуватись свіжим повітрям. Легкий вітерець
«Страшний пасажир» при її появі відразу встав. Дівчина зазначила про себе, що виглядає він на диво неохайно….
Провідниця з жалем дивилася на неї. – Ну сідай. Тільки є одне місце у люксі. – Мені терміново треба. – Ох, не радила б тобі туди сідати! Там

You cannot copy content of this page