Історії про кохання

Марина була єдиною донькою в родині. Дівчина вже зі шкільної лави привертала увагу хлопців. Симпатична, впевнена в собі, енергійна. Вона займалася в студії народного танцю і в клубі

Ніна сиділа, підібгавши під себе ноги, серед розкиданих журналів і глянцевих каталогів із весільними сукнями. За вікном похмурий жовтень грав останнім листям, а на душі у Ніни було

– Оленко! Де ти? Оленка! – Катя вбігла до хати, окинула порожню кімнату і вибігла на ґанок, стукаючи каблучками і грюкаючи дверима… – І де її шукати? –

Настрій був піднесений. Марина збиралася до друзів на дачу. Буде вся їхня компанія, дві її подруги Марія і Ліля, а найголовніше – буде Антон. Антон їй давно подобається,

Знаєте, як це буває, коли руйнується все й одразу? Щось подібне сталося з Настею. Коханий зустрів іншу. Тоді як Настя в мріях уже уявляла, як вони назвуть трьох

– Катю, у тебе коли зарплата? – Сергій заглянув на кухню, де його дівчина готувала вечерю. – Як завжди, аванс п’ятого і виплата двадцятого числа. А що? –

Черга в поліклініці просувалася дуже повільно. Бабусі заходили в кабінет до лор-лікаря і пропадали там мало не на годину. Дмитро помітно нервував. На роботі його по голівці не

Ліза вважала, що їй пощастило в житті, незважаючи на те, що в 13 років вона залишилася сиротою. Батьки любили с друзями відзначати кожен день,як свято. Через такі посиденьки

Дарина відчинила двері, усміхнулася: – Привіт, Єгоре, проходь. У квартирі було затишно, але пахло ліками. І Дарина виглядала втомленою. – Чай будеш? – вона вже наповнювала чашку і

– Але ж мені всього 49… – Маргарита розгублено дивилася на лікаря. – Зовсім нічого не можна зробити? – З надією запитала вона. – За належного лікування, пройшовши