Історії про кохання
— Костик, як мама? Зінаїда Єгорівна клала в сумку хлопчика шматок сала, пачку крупи, пляшку олії, пакет з картоплею. Костя опустив очі. — Зараз хворіє. — Знаємо ми
Дітвора втупилася носами у вікна коридору, проводжаючи заздрісними поглядами щасливчика Кольку. Сьогодні за ним прийшли мама і тато. Скільки разів Емілія спостерігала цю картину, але все ніяк не
Наталя не могла повірити в те, що з нею відбувається. Її чоловік, рідний, єдиний, якого вона вважала своєю підтримкою і опорою, сьогодні сказав їй: «Я тебе не кохаю».
Мене видавали заміж чотири рази. І винна в цьому виключно моя бабуся. Правда, вона не дожила навіть до мого першого заміжжя, проте заклала міцний фундамент. З самого мого
Катя піднялася у вагон. Провідниця зайшла за нею слідом і зачинила двері. – Проходьте, дівчино, не стійте в проході. Вагон смикнувся, і Катя дивом встояла на ногах. Вона
Я завжди думала, що у мене найкращий чоловік на світі. А коли діти виросли, виявилося, що не тільки у мене. Мій чоловік, в сенсі, не тільки у мене.
– А що, Андрійко, навіщо твоїй мамі великий будинок, вона ж все одно одна. А ми за містом замість дачі, відпочивати в ньому будемо. – Дивиться Аллочка в
Ольга і Максим вийшли з будівлі суду разом. Обличчя в обох були цілком спокійні. Ніщо не видавало б сторонньому погляду, що ця пара щойно розірвала п’ятнадцятирічний шлюб. ―
– Андрійку, це тобі. Пухкенька дівчинка з пухкенькими щічками простягає хлопчикові цукерку. – Не хочу, – відвертається малюк і біжить до інших дітей. Дівчинка починає схлипувати і тихо
– Маріє, зроби чай, будь ласка, я затримався на роботі. На вулиці такий холод, хочеться спочатку гарячого. – Не можу, я втомилася, – відповіла Марія, лежачи на дивані.