– Ми з тобою заробляємо однаково. А я ще й готую після роботи. Між іншим, це у всіх роблять жінки
Славко був зразковим сім’янином і жодного разу не зрадив своїй дружині. Він гуляв з дітьми у вихідні, приносив всю зарплату в сім’ю і навіть допомагав з прибиранням та
Найбільш образливим і гірким було усвідомлення того, що син знадобився їй тільки тоді, коли самій їй стало дуже погано і потрібна була допомога
У коридорі пологового будинку сиділи жінки і тихо переговорювалися між собою. Темою для обговорення стала жінка, яка зараз стояла тут же і щось бурхливо доводила головному лікарю. Швидше
Я ж мати. Не буває чужих дітей… Дівчинка не винна, що нікому не потрібна, навіть власній мамі. Могла б дочку взяти з собою. І Єгор не винен
Новорічні канікули добігали кінця. За свята салати, торти і закуски добряче набридли, тому на сніданок Настя приготувала вівсянку. Треба повертатися до нормальної і простої їжі. Вони втрьох снідали,
-Він тобі грошей дав, і ти все? Продалася
Так вийшло, що при наявності живої і здорової матері, найближчою людиною для Юлі стала тітка. Олена, молодша сестра мами. Різниця у віці між мамою і Оленою була десять
– Мамо? Мамо, це ти
– Вони кажуть, що шансів практично немає, але батько нізащо не погодиться відключити її. Якби ти тільки чула, що я наговорив їй в той останній день… Так соромно.
Пенсія, мабуть, маленька, хочеш у нас живи, ти нам стільки добра зробила, і мама твоя, ми всі в тебе в боргу, а Юрка ми теж до нас перетягнемо, та ще й наречену йому знайдемо
Пізно ввечері абсолютно несподівано Галині зателефонував двоюрідний брат: — Привіт, Галинко, як поживаєш? Вони поговорили про якісь дрібниці, ніби зовсім недавно спілкувалися, хоча це було не так. Галина
Ти прийняв рішення самостійно — от і справляйся самостійно
Наталя піднімала сумки на четвертий поверх, проклинаючи зламаний ліфт. Жовтневий дощ промочив куртку, і жінка мріяла тільки про гарячий душ і спокій. Робота архітектором у проектній майстерні виснажувала,
Христино, донечко, та що люди скажуть? Я вже своїм подругам не можу в очі дивитися! Усі питають, як онучка, коли приїжджати, а я що скажу? Що ти на роботі, а зять у підгузках копається
— Слухай, друже, ти що, зовсім здурів? — Микола так сильно стукнув кухлем по столу, що піна бризнула на клейонку. — Який декрет? Ти що, баба? Віталій зітхнув
– Так, але ти не знаєш, кому з нас скільки залишилося. Тому навіть не думай і поїхали відпочивати. А няньчитися ще встигнеш. Зрештою, ти їдеш не на рік, а всього на 10 днів
– Яке тобі море? А з дитиною хто сидіти буде? – Чому я не маю права на відпочинок? Антоніна Вадимівна ледь вийшла на довгоочікувану пенсію, яку дійсно заслужила.
Ну, нарешті, хоч одна схожа на звичайну людину, без викрутасів, і за це спасибі
-Ну ти й придумала, матір, гостей борщем пригощати, — з огидою принюхався чоловік до повітря на кухні. Сильно пахло томатною засмажкою та торішньою капустою. — Вони там по

You cannot copy content of this page