Адже яке життя ми з вами вигадаємо, так все і буде насправді. Так-так, не сумнівайтеся. Фантазія – це думка. А будь-яка думка здатна до матеріалізації
Сьогодні у Михайла був дивовижний і дуже важливий день. Сьогодні він уперше, як молодий батько — сам, без дружини — вийшов на прогулянку з двомісячною донькою. Звісно, маленька
— Не могла пристойніше одягнутися, все-таки в місто приїхала, — шипіла Наталя на матір
У тринадцять років Наталя почала соромитися своєї матері — Інни. Саме тоді її почали цікавити всілякі «дорослі» жіночі дрібнички. І саме тоді вона помітила, що її мати не
Уперше за довгий час вони сиділи поруч і не сперечалися. Не шукали винних. Не згадували старих образ
Одна жінка розлучилася з чоловіком. Нічого дивного: чоловік був не дуже. Він дозволяв собі неприємні зауваження — щодо сукні, наприклад. Мовляв, вона занадто обтисла й коротка, може, треба
— Ти так боявся, що я відкушу шматок від твоїх майбутніх мільйонів, що сам наполіг на цьому пункті. Хто бере борг, той його й сплачує
— Я подаю на розлучення і забираю половину! Борис щосили запихав у спортивну сумку стос сорочок. Тканина зминалася, коміри заламувалися, але його це зараз абсолютно не хвилювало. Головне
— Зрадили тебе, так? Господаря немає, а господиня вигнала. І мене теж сьогодні, по повній зрадили, друже. У мене все погано, — почала розповідати Ніка
— А всі твої прикраси та гроші я забираю за те, що прожив з тобою, цілий рік. Це, так би мовити, компенсація, зрозуміла? Або ти справді думаєш, що
— Ми, чоловіки, не можемо бути з однією жінкою. Така в нас природа, мамо… тож не сердься на батька
— У Карини буде дитина, я йду до неї. Машину й квартиру забираю, — сказав чоловік, чекаючи сліз, але дружина його здивувала… На свій ювілей Наталія вирішила зробити
— Я Ірина, кохана жінка вашого чоловіка! І я тут, щоб розставити всі крапки над «і»
Дзвінок у двері пролунав у найнесподіваніший момент. Ірина якраз закінчувала покривати лаком стару дубову стільницю, яку знайшла на дачі. Запах лаку змішувався з ароматом сушених трав, розвішаних по
– Це рахунок, – відповіла Софія Леонідівна. – За продукти. Все, що я витратила на дітей за ці вихідні
– Мамо, навіщо тобі полуниця за таку ціну? – Поліна скривилася і відсунула лоток з ягодами на дальню полицю холодильника. – Тобі ж треба збирати гроші на чоботи.
– Діду… ти все літо на мене чекав
Ця історія трапилася в нашому селі кілька років тому, саме тоді, коли літо видалося спекотним і посушливим, таким, що земля на городах тріскалася, а наша річка обміліла настільки,
-Відкрий своє серце і чекай, рідна. Ніхто не знає, яким шляхом пройде його життя. Іноді нам нічого не залишається, як тільки чекати і вірити
– Сашко! – голос Іри пролунав так дивно, що Сашко впустив майже зібрану спинку ліжечка та шуруповерт, вилаявшись, коли той влучив йому по нозі, і кинувся до сусідньої

You cannot copy content of this page