Родинні історії
“- Як вона могла?! Не запитала! Не порадилася! Це ж треба додуматися: з’явитися в чужу квартиру і господарювати як у себе вдома! Ніякої поваги! Господи, за що мені
Два дні Полінка просиділа в неопалюваному будинку. Мати пішла в середу вдень і наказала дочці не виходити на вулицю. Коли Полінка лягала спати, пічка була ще теплою, а
Дзвінок серед ночі не обіцяє нічого хорошого. Це Галина засвоїла, коли ще чоловік був живий. Часто вночі йому дзвонили і викликали на роботу. Він працював оперуповноваженим. Його не
День був жахливо довгий. Спочатку Олена десять годин відтрубила на роботі, потім забрала з тренування сина, потім в магазин… додому вийшло потрапити майже о дев’ятій. Вона валилася з
— Ти що, з глузду з’їхала? — кричав не своїм голосом чоловік. — Ноги їх у моєму домі не буде! Без роду без племені! Нехай їх держава виховує!
― Де ти так довго була? Чому я повинен на тебе чекати? ― Павле, я просто трохи затрималася. Розмовляла з однією дівчинкою… ― «Дівчинкою»! ― передражнив Павло дружину.
Мене везли коридорами обласної лікарні. – Куди? – запитала одна медсестра іншу. – Може, не в окрему, може, в загальну? Я занепокоїлася. – Чому ж в загальну, якщо
– Наталя Павлівна, там знову ця Голубченко номери викидає! – Що цього разу? – запитала Наталя у молодої няні Каті. – Вона хоча б у свято може заспокоїтися.
– Ви не підкажете, коли автобус під’їде? – запитала Ліза, провівши на зупинці більше години. – Ой, мила, як же ти тут опинилася? Автобус у нас тільки двічі
Анастасія ще на сходовій клітці почула, як грюкають дверцята шафи. Вона важко зітхнула, притискаючи до грудей пакет з продуктами. День видався метушливий — дві презентації, три зустрічі з