Родинні історії
– Гаразд, я пішов! Сергій підхопив велику спортивну сумку з речами та попрямував до виходу. Наталя, його мати, кинулася на перехоплення. – Сергію, синку, почекай! Так не можна!
– Ольго, ну куди ти лізеш? Навіщо тобі чужу дитину виховувати? Мало чоловіків бездітних, чи хоча б щоб дружини колишні дітей виховували? – Мамо, ну а що робити?
— Ти витрачаєш надто багато грошей, — обурено сказала Марія, зайшовши до інтернет-банку, де на загальному рахунку вони з чоловіком зберігали накопичення. – Це було відкладено на внесок
Сучасний світ дуже сильно змінив поняття глави сім’ї та місце жінки у суспільстві. Жінки будують кар’єру і зовсім не думають про борщі та прання. Ліда була з тих,
Валерія уявляла колишню дружину чоловіка такою собі дамою в лахмітті в стертому до дірок взутті. У неї обов’язково має бути пучок на голові, обличчя бліде, під очима набряки.
Ольга скривилася, почувши пронизливий звук будильника. Годинник показував 6:30 ранку, але в маленькому будиночку на околиці селища уже вирувало життя. Дмитро, чоловік Ольги, збирався на завод, де працював уже
Скільки живу на світі, а все не перестаю вражатися людському нахабству. Хотіла б я також бути такою — зручно. Але у мене ніколи не виходило вимагати чогось, що
– Дімо, просила ж яблук хоча б купити Вані. Адже він маленький, йому фрукти потрібні, хіба не розумієш сам? — спитала я чоловіка, який приніс сумки з магазину.
– Люба, я поїхав! – Стривай, ти нічого не забув? Їду в дорогу взяв? — дбайливо запитала Вероніка. – Ну, звісно. Не буду ж я стільки годин голодним
Я показала рукою на вхідні двері і сказала свекрусі: — Пішла геть звідси! Надія Вікторівна подивилася на мене з подивом. – Таню, ти що, образилася? – Запитала вона.