Родинні історії
Не те, щоб Іра не злюбила вітчима, просто не прийняла. Ну який він їй тато? Не було ніколи в Іри тата і цей дядько Федя теж не тато.
– Ти уявляєш, який негідник? Я йому все життя присвятила, а йому, бачите, нудно стало! – Ой, Олено, і не кажи! Які ці чоловіки! Мій ось теж допізна
Соня бродила по ринку ,з тугою поглядаючи на гарні шкільні костюми. Старший син, човгаючи кросівками по гарячому асфальту, плівся поруч. Продавці, помітивши Сонін погляд, починали махати руками і
Ганна повернулася додому пізно. Був уже початок одинадцятої, коли вона тихо прочинила двері і обережно пройшла до передпокою, намагаючись не потривожити дітей. Діти спали міцно, а от чоловік
Тетяна кілька разів натисла на кнопку дзвінка, але тітка так і не відчинила. Дівчина вже збиралася йти, але про всяк випадок штовхнула рукою двері, і та раптом піддалися
Галина вперше побачила маму свого обожнюваного Ігоря рано-вранці, в напівдрімоті біля ліжка. Хотіла закричати, але стрималася і крізь вії розглядала невисокого зросту літню жінку, що дивилася на неї
– Нюра, Нюр, піди сюди швидше, – Зінаїда оперлася руками об хвіртку, намагаючись віддихатися. – Хто за тобою гнався? – розсміялася Ганна, витираючи мокрі руки об край фартуха.
– Галю, мамо з Вікою на Новий рік прийдуть до нас, тож завтра поїдемо за продуктами. – Я думала, ми запросимо Олега з Катею, — розгублено сказала Галина.
– Олексію, привіт, мій любий! – Привіталася Світлана Олександрівна зі своїм сином по телефону. – Ти зараз зайнятий, вдома чи на роботі? – Мамо, сьогодні вівторок, о пів
– Люда в нас першою заміж вийде, чує моє серце, – бабуся , дивлячись на онучок, несподівано видала свій прогноз щодо заміжжя. – То чому ж? – Світловолоса,