Ми живемо вже кілька місяці окремо, а розлучитися не можемо. Не те щоб спалахує кохання, навпаки, спокою один одному не даємо….
П’ять років тому я познайомилася з чоловіком, він був одружений, але дітей у шлюбі за сім років вони не завели. Спочатку я не претендувала на місце його дружини,
Я з кожним днем все більше і більше проклинала себе за те, що так вчинила…
Мені зараз 43 роки. Заміж вперше я вийшла у 18 років, за великого кохання. Він був старший за мене на два роки — чудова, цілеспрямована людина. За рік
Може, для когось така турбота і була б щастям, я ж не можу так більше, я почуваюся в цьому будинку чужою, як гостя…
У мого чоловіка є старший брат, живе далеко, приїжджає рідко, тому свекруха наполягла, щоб ми жили разом з ними. Зустріла вона мене добре, казала, що завжди мріяла про
Разом можемо вийти погуляти лише на дитячий майданчик. У нього зовсім інший ритм життя, ніж у мене…
Я вже вдруге ловлю чоловіка на листуванні з іншою жінкою. Заміжня сім років, є маленька дитина, два роки. Зовні майже не змінилася, постать залишилася такою ж стрункою, симпатичною.
Тепер розумію, що треба було просто відвернутися і нічого не говорити, але це важко зробити….
Ми прожили із чоловіком разом 21 рік. З них мешкали 15 років за кордоном. Жили й у горі й у радості, не добре й непогано, всяке бувало. Я
Намагалася поговорити з ними, щоб оформили свої стосунки офіційно, але їх поки що влаштовує жити так, а далі буде видно….
У мій час вважалося, що кожна дівчина та хлопець досягнувши певного віку, створять сім’ю та заведуть дітей. Одинаки тоді вважалися неповноцінними членами суспільства. Дівчина, яка не вийшла заміж,
Я зараз зрозумів одне, що не потрібне мені таке одружене життя, поспішив я з цим….
Мені всього 36 років, одружений я трохи менше двох років. Понад три роки працюю в одній великій фінансовій компанії. Суть у тому, що дітей у мене немає, хоча
З одного боку, мені його шкода, але з іншого я так втомилася і вимоталася, за весь цей час…
Одружилися ми 10 років тому, дуже любили один одного, любимо і зараз. У нас двоє прекрасних дітей, гарний дім, який ми збудували разом, живемо в достатку, здавалося б,
Я не витримала і сказала, що якщо він поїде і цього разу, я піду до батьків, а він нехай забирає маму до себе, щоб не крутитися туди й сюди…
З першої зустрічі зі своєю майбутньою свекрухою зрозуміла, що жити треба окремо і що далі, то краще, і виявилася права. Їй лише 50 років, але вона постійно скаржиться
Прикро дивитися, як подруги вихваляються букетами, подарунками, прикрасами, а я про це і мріяти не можу….
Був день Святого Валентина. Інтернет ряснів фотографіями закоханих, на вулиці чоловіки поспішали до своїх дам із букетами. Мій чоловік був на роботі на добу. Вранці я поклала до

You cannot copy content of this page