Смішні історії
Ця історія сталася зі мною на самому початку 90-х, у рідному Києві, якраз на екваторі теплого літа. Я мучився в очікуванні свого маршруту, на зупинці громадського транспорту. Раптом
Ось уже місяць, як Оленка з’їхалася зі своїм сердечним другом Сергієм і щасливо дивилася в майбутнє. Перші кілька тижнів пролетіли в турботах про оновлення спільного гніздечка непомітно і
Тетяна кілька разів натисла на кнопку дзвінка, але тітка так і не відчинила. Дівчина вже збиралася йти, але про всяк випадок штовхнула рукою двері, і та раптом піддалися
Вже три дні Тетяна не знаходила собі місця, уважно спостерігала за чоловіком і мучилась питанням: «Невже Олег мені зраджує?». У понеділок вона була у перукарні, прочитала там у
Арину Миколаївну о першій ночі розбудила гучна музика, що долинала з припаркованої у дворі поперек проїзду машини. Дорога апаратура, якою щедро було укомплектовано авто, видавала такі модуляції, що
– Ганнусю! – крик Миколи з-за стіни увірвався в моє мігренєво-пігулкове напівзабуття. – Марійка знову чимось перемастила! Її треба помити! «От і помив би, чого кричати, як потерпілий?»
Якось зателефонувала мені багатоюрідна тітонька і запросила на весілля своєї дочки – моєї багатоюрідної племінниці, яку востаннє я бачила у її шестирічному віці. Спроба втечі не вдалася. –
– Завтра підемо до мене додому, – сказав Стас, цілуючи Юлю в щічку. – Класно. А вони в тебе кудись їдуть? – Зраділа дівчина. — А то вже
Ви ж знаєте, що найдружніші та найдобріші люди живуть у селі? Я ось у цьому абсолютно впевнена. Я й сама виросла в такому селі. Це зараз я міська,
Галя ще раз перевірила чи зачинені вікна, сірники сховала і, присівши біля дзеркала, говорила, відокремлюючи слова рухами помади: – Світланко, мама пішла до перукарні. Подзвонить приємний чоловічий голос,