Дивлюся в дзеркало… обличчя намащено зубною пастою, а зуби почистила кремом для обличчя… Але на цьому моя комедія тільки розпочалася….
  Мій ранок розпочався доволі “цікаво” та насичено . Не почувши вчасно будильник, я прокинулась хвилин за 5 до запланованого виходу… Їсти вже не було часу. Чай чи
Більше я опиратися не могла. В суботу, мовчки сівши в Данине авто, поїхала назустріч пригодам.
— Цей сад нікому не належить, — уже другу годину поспіль переконувала мене товаришка Дануся. — Він давно не має господаря. Відтоді, як розпався колгосп. Яблука збирають люди
Товста пластикова сулія зісковзує з його плеча… Летить вниз назустріч лощеному Артуру і вибухає перед ним…
Не пам’ятаю, коли ми перейшли на «ти», але Пашка така людина, з якою не хочеться «викати». З ранку до вечора він колесить містом на своєму фургоні, тягає важкі
Ближче до одинадцятої стало зрозуміло, що млинців вже не хочеться – хочеться спати, але повернути дружину так просто навряд чи вийде…
Днями ми з дружиною валялися на дивані та читали книги. Час був близько дев’ятої вечора, і я вже не планував набивати черево перед сном, але тут, як на
Тоді дівча побігло до спальні, і побачила, що батьки, забувши про те, що сьогодні робочий день, спали на ліжку безпробудним сном….
Розлючений батько вкотре гримнув на доньку, що та відірвалася від свого мобільного телефону. Дівчинка навіть не моргнула і спокійно продовжила щось розглядати на екрані свого смартфона. Через хвилину
Драю стіл, крани, раковини… Незручно ж – людина вперше. А у нас виховання. Озираюся…
Подзвонила з роботи дружина і розповіла, що викликала прибиральницю, тому наказала трохи прибратися, я ж вихідний, а ця жінка в нас вперше – людина нова, чужа, – незручно
Та й тут виявилося не все добре, бо на нього звертають увагу лише «бабки 40-річні». Він хотів жінку, віком до 30 років…
Рік тому я завела знайомство з нашим новим сусідом. Ну як завела, спочатку в ліфті ми з ним здрастуйте – здрастуйте. Потім я під’їзну двері йому потримала, коли
Після недовгих сумнівів Катерина обрала своєю заповітною метою поїздку до Парижа. І не на автобусах, а з шиком….
До свого 45-річчя Катерина Семенівна готувалася цілих п’ять років. П’ять років тому, напередодні її сорокаліття чоловік, тепер уже колишній заявив, що оскільки дітей в них немає, то і
Я кинулася йому навперейми, включивши всю свою жіночність і чарівність і закричала хрипким застудженим голосом, щоб він купив мені шарфик…
Коли мені стукнуло сорок п’ять, я засумувала, бо все ще не була заміжня. Щоб встигнути застрибнути в останній вагон, треба було терміново, не відходячи від каси, шукати мужика
За дверима почулася шурхіт, потім приглушена розмова по телефону. Потім юнак назвав ім’я, але воно було дивним і точно не її…
“Піду на побачення з чоловіком. Парк із лавочкою не пропонуватиму. Про політику за столом не говорю. Суші не їм. За себе можу заплатити сама.” Вона написала ці кілька

You cannot copy content of this page