Через рік завзятих розглядів і десятків судів компанія повернулася до неї. Її колишній залишився з боргами та судами…

Адель була з тих, хто звик до розкоші — успадкована компанія, звані вечори, багате коло друзів та вечірки до ранку. Справи бізнесу її мало цікавили: головне, що гроші надходили стабільно, а яхти були лише для відпочинку.

Єдине, чого не вистачало для повного щастя, — зустріти того самого, бажано з хорошими статками. Ну і ось, «той самий» з’явився. Гарний, впевнений, він здавався втіленням мрії.

Як невдовзі з’ясувалося, він був також дуже досвідченим маніпулятором. Цей герой не тільки втерся до неї в довіру, а й уміло заволодів її компанією через хитрі махінації, залишивши її ні з чим.

Так Адель, ще вчора оточена розкішшю, опинилася у крихітній квартирці, яку раніше знімала її колишня економка. Друзі, які раніше з радістю приймали її на яхтах та віллах, тепер навіть не відповідали на її дзвінки.

Не маючи іншого вибору, Адель вирішила розпочати життя з нуля. Вона влаштувалася танцівницею в нічний клуб, і зарплата йшла на певні видатки: одна частина – на курс «Як не потрапити на альфонса», друга – на заняття з фінансової грамотності, а третя – на ретрит для перезавантаження.

І саме на ретриті розпочалася її справжня трансформація. Коли Адель повернулася, вона зрозуміла, що її цілі змінилися. Тепер вона хотіла не просто повернути статус, а навчитися бути впевненою, незалежно від статків.

Її першим кроком була робота з коучем, який віднісся до неї як до особистості, щиро поважаючи її досвід та помилки.

— Так ви хочете повернути свій статус, бізнес та зустріти справжнє кохання, – почав він м’яко. – А що для вас означає «статус»? Це важливо для вас чи для когось?

Адель вперше замислилась над цим питанням.

— Думаю, для себе, – відповіла вона, і слова здалися їй міцними, як якір.

Коуч підтримав її і запропонував заглибитись у її внутрішні цінності, крок за кроком допомагаючи розкрити її потенціал. На сесіях він звертався до її минулого і використовував помилки як основу для росту. Поступово він виводив її з ілюзій у тому, що щастя забезпечать лише гроші.

— Уявімо, що ви повернули бізнес, – одного разу сказав він. – Що ви собі скажете?

Адель замислилась.

— Що пишаюся собою і тепер ціную себе, навіть без статусу. Тепер я знаю, чого варта насправді, – відповіла вона, і в ній раптом з’явилася тверда впевненість.

Після кількох місяців роботи з коучем Адель почувала себе готовою повернути компанію. Вона почала вивчати юридичні та фінансові аспекти бізнесу, регулярно відвідуючи курси з управління та фінансової грамотності.

Один із старих друзів сім’ї, знаючи її непросту ситуацію, порадив досвідченого юриста. З його допомогою Адель змогла зібрати необхідні докази махінацій її колишнього та оскаржити передачу компанії через суд.

Через рік завзятих розглядів і десятків судів компанія повернулася до неї. Її колишній залишився з боргами та судами, а Адель — із бізнесом, який тепер знала досконало і яким керувала із впевненістю та внутрішньою опорою.

Коли все налагодилося, поряд з нею з’явився Роберт – добра, дотепна людина з парою яхт та щирою повагою до її шляху. На романтичній вечері він глянув їй у вічі і сказав:

— Я не можу запропонувати тобі весь світ, але я буду з тобою, хоч би який шлях ти вибрала.

— Головне, що в тебе немає плану захоплення моєї компанії, — засміялася Адель.

Усередині вона знала: її щастя – це результат роботи над собою. Тепер вона була самодостатньою та незалежною, статусною жінкою, яку поважали за характер, а не за гроші. І, сміючись на власному весіллі, вона додала до клятви:

— І ще обіцяю завжди пам’ятати, хто я і що мені потрібно, незалежно від кількості яхт.

You cannot copy content of this page