Я вийшла заміж за розлученого чоловіка з різницею у 20 років, чоловіка звуть Сергій. У нього до мене 2 шлюби, 2 дітей, практично мого віку, мені 31 рік.
Діти чоловіка дуже негативно були і зараз налаштовані до мене. Я не відбивала та не розбивала їхні сім’ї, все вже було до мене.
Спочатку я хотіла налагодити стосунки, але це стало неможливо. Вони ставляться до чоловіка як до банкомату, він це сам розуміє, але нічого зробити не може, постійно лестять йому, щоб чоловік допомагав їм матеріально.
Кілька разів учиняли скандал, коли я була вагітна, і у мене мало не закінчилася перериванням вагітність. До доньки нашої жахливо погано ставляться.
Бачачи таку ситуацію, я вирішила абстрагуватися від неї, подумала, нехай чоловік сам спілкується з ними, без мене, тому що я дуже болісно реагую на брехню, бо люблю чоловіка.
Але чоловік поступово став зводити дітей всіх разом, він хоче, щоб наша дитина спілкувалася з ними, хоча я проти, бачачи нещире ставлення дітей до неї.
Мовляв, дивися які ми, і яка твоя дружина, хоча на дух не переносять одне одного. Мені дуже неприємно це спостерігати і тим більше брати участь.
Через якийсь час чоловік став постійно зводити нашу дитину тепер зі своїм онуком. Я стала проти цього. Онука назвали на честь його, мого чоловіка, і навіть дали прізвище, щоб чоловік допомагав йому матеріально і відчував свою роль у вихованні! Як мені бути, як правильно опустити в цій ситуації?
