Ошатна, з гарною зачіскою, Христина штовхала перед собою коляску, в якій сопів однорічний Арсеній.
Перехожі з посмішкою дивилися на чарівну молоду матір. Але не тільки симпатичне личко і стильна зачіска Христини привертали увагу оточуючих. Коляска з дитиною не приховувала головну «прикрасу» привабливої матусі – випираючий живіт!
Так, Христина була вже на шостому місяці. Арсеній тільки народився, а Сергій вже з нетерпінням смикав молоду дружину – ну коли вже можна? Адже лікарі дозволили займатися «цим» вже через місяць.
Згадуючи перші тижні після пологового будинку, Христина думала про те, що лікарям слід було б встановити більш тривалу заборону.
А головне розміщувати цю інформацію всюди.
Звичайно, Христина могла б і сама відмахнутися від залицянь чоловіка, раз вже їй зовсім не хотілося. Але Сергій ображався і говорив, що після появи малюка минуло вже два, а потім і три місяці. А, значить, повинна хотіти, якщо все ще кохає чоловіка.
– Втім, якщо ти до мене охолола, – зітхнув чоловік, знизуючи плечима, – тут я, звичайно, безсилий. Шкода, звичайно, що наш шлюб з яскравих, хвилюючих відносин перетворився на непролазне болото.
– Сергію, я втомлююся, – хитала головою Христина, – можливо, ще гормональна система не прийшла в норму. Почекай трохи…
– Та скільки можна чекати? – махнув рукою чоловік і занурився в телефон.
Молода дружина не хотіла, щоб стосунки з чоловіком погіршилися. Вона планувала займатися фізкультурою вдома на килимку, і гардероб оновити, але трохи пізніше. Однак побачивши, що Сергій ображається, вирішила піти йому назустріч.
При цьому натякнула, що в його інтересах допомагати молодій матері. Тоді і сили у неї з’являться, і настрій.
Сергій ніби все зрозумів. Приходячи з роботи, він займався сином, щоб Христина могла прийняти ванну, зробити маску і спокійно випити чаю.
У вихідні дні відправлявся гуляти з коляскою. У цей час дружина займалася тим, що їй потрібно. Іноді присвячувала час прибиранню, але іноді і робила якісь вправи за відеоуроками.
Стосунки у подружжя начебто налагодилися. Одне засмучувало Христину, чоловік і чути не хотів про запобіжні заходи.
– З власною дружиною з цими самими штучками? Бррр… Хіба це відчуття?
– Сергію, мені поки не можна пити таблетки. Простіше подбати про запобігання тобі.
– Ніколи я не буду використовувати …, так і знай. Є ж спосіб надійніший, давай вже… я постараюся.
Сергій, звичайно, «намагався». Жіночі дні у Христини все ще не почалися, тому вона не так вже сильно переживала. Однак через відсутність критичних днів вона і не помітила змін у своєму організмі.
– Я чекаю дитину, – повідомила одного разу Христина чоловікові.
– Та це ж чудово! – вигукнув Сергій. – Друга дитина відразу. Я дуже радий.
– А я ось зовсім не рада. Куди нам зараз друга дитина, Сергію?
– Послухай, ми з тобою вже досвідчені батьки. І від Арсенія багато що залишиться – повзунки, сорочечки, ванночка. Навіть коляска буде!
На обличчі Сергія сяяла щаслива посмішка. Він, дійсно, був дуже радий.
– Я не хочу народжувати, – плакала Христина. – Мені не вистачає часу і сил, щоб займатися собою. Я так раділа тому, що Арсеній підростає, і скоро буде легше. А тут ось як вийшло…
– Сонечко, ну ти знайшла привід переживати! Де одна дитина, там і дві. Ти ж бачиш, що я останнім часом тобі допомагаю в усьому.
Христина кивнула. Треба віддати належне, що, коли Сергій зрозумів, яким чином можна «отримати» бажане від дружини, він відразу втягнувся в турботу про сина.
– Так і з другою дитиною буду допомагати, досвіду-то у мене тепер більше! – з натхненням вигукнув чоловік.
Христина все ще не могла отямитися. Вона бачила, що чоловікові батьківство подобалося з кожним днем все більше. Він охоче виконував доручення дружини, а дещо навіть робив без нагадування.
Якщо Арсеній починав вередувати вночі, Сергій цілком міг встати до нього, щоб поміняти підгузник. Так, може, він був правий?
– Кохана, я прошу тебе, навіть не думай про те, щоб позбутися дитини, – благально дивлячись в очі дружині, говорив Сергій.
– Сергію, з двома дітьми навантаження все одно збільшиться.
– Розумію, але і я все більше буду втягуватися в процес. І щоб довести тобі серйозність моїх намірів, я звільняю тебе на ці вихідні. На суботу і неділю плануй свої справи, зрозуміла мене?
Христина розсміялася. Який же у неї хороший чоловік! У той момент їй здалося, що з таким чоловіком можна і трьох народити.
Подружжя прийняло рішення залишити другу дитину. Батьки Христини жили далеко, мати привітала її, але обережно запитала, чи не буде їй занадто важко з двома дітьми.
– Впораємося, мамо, – відповіла дочка, – Сергій хороший батько, він багато чому навчився з Арсенієм.
Свекруха ж бурхливо зраділа. Вона сказала, що велика родина – це щастя, а всі складнощі швидко забуваються.
Будучи при надії другою дитиною, Христина раділа тому, що погодилася з чоловіком. Сергій, дійсно, у всьому допомагав їй. Він навіть ще більше включився в своє батьківство, вивчав якісь книги з виховання дітей і охоче звільняв дружину для її особистих справ.
Коли Христина була на дев’ятому місяці, чоловік порадував її звісткою про своє підвищення. Він сказав, що йому підвищать зарплату.
– Не така вже й велика різниця буде, але нам ці гроші не зайві.
– Не зайві, звичайно, а навантаження збільшиться?
– Звичайно, але ти не думай про це. У мене сім’я завжди буде на першому місці.
Христина похитала головою. Вона трохи хвилювалася, чи не буде Сергій через свою нову посаду постійно пропадати на роботі?
Перші два місяці показали, що особливих змін у режимі роботи нова посада не викликала. Сергій приходив додому вчасно, а якщо і затримувався, то на одну-дві години і не так вже й часто.
Коли народилася Юля, молодий батько радісно долучився до догляду за дівчинкою.
Повертаючись з роботи, він швидко мив руки, поспіхом обідав і біг до дітей.
Були теплі дні, темніло пізно. Іноді подружжя вдвох йшли гуляти з двома колясками. Арсеній вже вмів ходити, але велику відстань на своїх ніжках йому пройти було б важко.
Іноді Сергій відводив сина на дитячий майданчик і дивився, як він копається в піску. При цьому він погойдував коляску, в якій спала маленька Юля.
Все було добре, і Христина не відразу помітила, коли ситуація почала змінюватися. Молода мати знову почала сильно втомлюватися. У якийсь момент вона зрозуміла, що Сергій почав сильно затримуватися після роботи.
– Нова посада, ти ж розумієш…
– Не розумію, ти говорив, що в режимі роботи майже нічого не зміниться. Так і було перші місяці.
– Але ситуація змінюється. Новий шеф вимагає постійно перебувати в офісі.
– Навіщо ти взагалі погодився на цю посаду? У зарплаті різниця зовсім маленька…
Христина злилася. Вона любила своїх дітей і, звичайно ж, тепер і уявити не могла, як в її житті могло не бути дочки. Ось тільки вона дуже сердилася на Сергія, адже на другу дитину саме він вмовив дружину.
Чоловік приходив додому все пізніше і пізніше. Він став повертатися о десятій вечора, і Христина терпляче просила якось оптимізувати свій робочий час, щоб не затримуватися.
Кожен раз вона повторювала, що зарплата збільшилася всього на кілька тисяч. Але раніше Сергій приходив додому не пізніше сьомої вечора.
На жаль, ситуація тільки погіршувалася. Про повернення чоловіка до півночі Христина тепер могла тільки мріяти. Звичайно, коли Сергій приходив о першій ночі, він не допомагав з дітьми і взагалі з ними не спілкувався.
– Будеш вечеряти? – холодно запитала Христина і попрямувала на кухню. Вона була впевнена, що після такого довгого робочого дня чоловік дуже голодний.
– Ні, дякую, я не голодний, – відповів Сергій, що поселило в душі його дружини жахливі підозри.
«Та він не в офісі затримується! – подумала Христина. – Як же я відразу не здогадалася, що не може бути затримок до десятої чи одинадцятої вечора. А тим більше, до першої години ночі!».
На думку дружини прийшло тільки одне пояснення. У Сергія є коханка – інакше й бути не могло.
Наступного ж дня Христина простежила за чоловіком. Вона попросила свою подругу побути з дітьми. О шостій вечора, коли всі колеги Сергія покидали офіс, його дружина вже чекала біля будівлі.
«Немає ніяких затримок на роботі, я була права», – з гіркотою подумала Христина, побачивши, що Сергій покинув приміщення разом з усіма колегами.
Слухняні таксисти пропонували довезти «прекрасну пані» куди завгодно. Цього разу вона погодилася відразу ж, навіть не запитавши про гроші.
– Нам потрібно їхати он за тією машиною, – сказала Христина, – важливо не втратити цю людину з поля зору.
Водій намагався розважити молоду жінку розмовами, але вона не хотіла спілкуватися. Їй було важливо зрозуміти, куди їздить її чоловік після роботи. Як же вона була здивована, коли Сергій зупинився біля будинку свекрухи.
Розрахувавшись з таксистом, Христина залишилася стояти біля будинку. Вона була розгублена – що ж їй робити далі?
Зробивши два кола навколо будинку, жінка все ж зважилася піднятися до свекрухи.
Віра Анатоліївна була вкрай збентежена, побачивши на порозі невістку. Вона ніби навіть трохи злякалася.
– Я хочу бачити Сергія, – тихо промовила Христина.
– Аааа… його немає, – збрехала свекруха.
– Я бачила його машину, і ось стоять його черевики, – посміхнулася Христина, – навіщо Ви його покриваєте?
Свекруха завагалася. Вона була змушена запросити невістку пройти, але нібито не знала, що їй сказати.
– Віра Анатоліївна, чим зайнятий мій чоловік?
– Він… спить.
У цей момент Сергій вийшов зі спальні. У руках у нього був телефон з увімкненим фільмом. Чоловік винувато дивився на дружину.
– Кохана, не треба нападати на маму, – позіхаючи, сказав він, – вона хоче як краще.
– Що означає «як краще»? – обурилася Христина. – Я цілими днями займаюся з дітьми, думаючи, що ти на роботі, а ти… відпочиваєш у мами?
– Я маю право на відпочинок, – впевнено заявив Сергій, – але, на жаль, це право можу реалізувати тільки у мами. А ти б хотіла, щоб я розслаблявся з друзями в барі або у коханки?
– Я б хотіла, щоб ти проводив час у родині, – прошепотіла дружина зі сльозами на очах.
У розмову втрутилася свекруха. Вона почала говорити про те, що Христина сама винна. Не треба навантажувати чоловіка, якщо він працює.
– Ти вдома сидиш, а він цілими днями працює, гроші в дім заробляє, – затараторила Віра Анатоліївна, – звичайно ж, йому відпочити хочеться. Ось і приходить він до матері. Поспить, поїсть, в іграшки на телефоні пограє, фільм подивиться і додому біжить до тебе. Інша дружина б раділа!
– Мені теж хочеться відпочити, – розплакалася Христина, – я не хотіла другої дитини і погодилася народити тільки тому, що Сергій обіцяв допомагати.
– Ти ж мати, як взагалі можна говорити, що ти не хотіла другої дитини! – обурилася свекруха. – І якщо ти так вже втомлюєшся, де взагалі діти?
– А це Вас не стосується, Віра Анатоліївна, – посміхнулася Христина, – втім, розмова з Вами, як сліпого з глухим. Піду я додому, а Ви покладіть синочка назад в ліжечко і кашкою його погодуйте.
Сергій почав збиратися. Він сказав, що розуміє гнів Христини і готовий їхати з нею додому.
– Почекай, кохана, зараз поїдемо, – миролюбно сказав чоловік, – я в усьому тобі допоможу, погуляю з дітьми, а ти займешся, чим хочеш.
Христина з подивом подивилася на чоловіка. Він, дійсно, вважає, що можна ось так приїхати додому, щось зробити по господарству, а дружина пробачить йому цей підлий обман?
– Сергію, додому я поїду одна, – похитала головою Христина, а ти залишайся у мами. Я подам на розлучення і на аліменти.
– Якщо ти посмієш це зробити, я заберу у тебе дітей! – обурився Сергій, бажаючи налякати дружину.
– Гарна ідея! Так і зробимо, – підморгнула йому Христина, – обох хочеш забрати чи тільки одного? Тоді і без аліментів можна обійтися.
Після цих слів Христина різко повернулася і пішла геть. По дорозі вона викликала таксі, навідріз відмовившись їхати додому разом з чоловіком.
***
Коли Христина їхала додому, її телефон просто розривався від дзвінків. Сергій дзвонив без перерви. Але їй зовсім не хотілося розмовляти з чоловіком. Нарешті, Христина все ж відповіла на дзвінок.
– Кохана, вибач! Благаю, вибач в останній раз! – кричав Сергій у трубку. – Я не уявляю життя без тебе і дітей.
– Ми домовилися, що ти забереш дітей до себе, – зберігаючи зовнішній спокій, відповіла Христина, – будете жити у твоєї мами. У моїй квартирі ти навіть не прописаний, так що робити тобі вдома нічого. До суду, я так вже й бути, залишу дітей у себе.
– Тобі ж буде важко, – намагався переконати Сергій дружину в тому, що вона прийняла поспішне рішення.
– Можливо, – гірко посміхнулася Христина, – але анітрохи не важче, ніж весь той час, що я і так була одна. Ти ж приходив пізно ввечері. І в кращому випадку тільки їв.
Того вечора вона відмовилася пускати Сергія додому. Настрій у неї був бойовий, вона, дійсно, думала про розлучення. Але подруга, яка весь цей час сиділа з її дітьми, порадила не поспішати.
– Ти завжди можеш розраховувати на мою допомогу, – запевнила вона, – і все ж без чоловіка важко виховувати дітей. Щодо того, щоб віддати дітлахів йому… а ти зможеш?
Христина зітхнула і знизала плечима. Вона і сама не була впевнена в тому, що готова жити окремо від дітей.
І все ж на розлучення вона подала. Цій події не судилося статися. Сергій дуже злякався, коли зрозумів, наскільки рішуче налаштована його дружина. Він не очікував від неї такої сміливості. Та й мати казала йому, що жінка з дітьми завжди буде триматися за чоловіка.
З Христиною ж все вийшло інакше. Навіть погроза забрати дітей її не налякала.
– Я дам тобі останній шанс, – сказала Христина після численних обіцянок і клятв, – але чоловік мені потрібен тільки в тому випадку, якщо він моя опора і підтримка. Якщо через тебе в моєму житті будуть додаватися проблеми, нам далі не по дорозі.
Подружжя поговорило. Христина розповіла чоловікові все, що у неї було на душі. Не приховала і того, як переживала вона через вимоги інтимної близькості через місяць після появи дитини. Розповіла про всі труднощі і сумні думки, які долали її в різні періоди їхнього шлюбу.
– Я вдячний тобі за останній шанс, – кивнув Сергій, – і обіцяю, що не змушу тебе пошкодувати про це. Я твій чоловік, опора і підтримка. І ніяк інакше.
Подружжя залишилося жити разом. Сергій дуже старався полегшити життя своїй дружині. Не завжди все було гладко, і все ж вони долали складний шлях батьківства удвох.
Одного разу родичка Христини жартома задала молодим батькам питання – а коли за третім?
Сергій широко розплющив очі і сказав, що поки до цього не готовий. Його дружина задоволено кивнула. Її чоловік став, дійсно, залученим батьком, а це не так просто.
Спеціально для сайту Stories
