Минулими вихідними сестра чоловіка відзначала свій ювілей. Свекри доклали зусиль і влаштували для коханої дочки справжній бенкет. На свято запросили всіх близьких знайомих, було навіть кілька людей із інших регіонів. Єдина людина, якій не було місця на цьому святі життя, це я.
Отримавши запрошення, чоловік тонко натякнув, що мені краще не їхати з ним. Він, звичайно, чудово знав, що його родичі від мене не в захваті і хотів уникнути конфліктів на святі.
І не сказати, що я проти. Звичайно, було набагато розумніше залишитися вдома. Але, з іншого боку, мені все ж таки було прикро, що чоловік зайняв нейтральну позицію в цій ситуації і не став мене захищати перед своєю ріднею. Адже я його дружина зрештою, а не просто якась подружка…
А не злюбили мене ще при знайомстві. Я кривого слова сказати не встигла, як відразу потрапила до списку небажаних гостей у їхньому будинку. Насамперед проявляти негатив у мій бік почала мати чоловіка. Слідом підключилася і золовка.
Обидві впевнені, що я для їхнього Тараса не пара. Постійно вмовляють його кинути мене і знайти собі краще. Мовляв, я й одягаюсь як простушка, і поводжуся як село.
Я кілька разів намагалася поговорити зі свекрухою. Пояснювала, що її озлобленість на мене безпідставна, і безглуздо ворогувати. Але все без результатів.
Не знаю, що мені потрібно зробити, щоб ця родина мене прийняла. Ось як мені достукатися до них?
