Вона поїхала раптово і таємно, коли він був на роботі, а діти в школі. Власне кажучи, справа давно йшла до розлучення – взаємне невдоволення, докори і скандали, але щоб так…
У нього була невелика будівельна фірма, і йому доводилося з ранку і до ночі мотатися по об’єктах.
А дім, діти, прибирання, готування, уроки – все було на ній, і вона вважала, що він недостатньо цінує її, не приділяє їй час. І вже тим більше, дітям.
А що він міг заперечити на це? Тільки одне – що так він заробляє на їхнє безбідне життя.
І її заперечення про те, що інші все поєднують, викликали в нього тільки важкі зітхання. А що можна було сказати?
Так, в інших і фірми побільше, і персонал є, який може замінити. А він на всьому економив…
Великий свій будинок. Троє дітей: старшому синові п’ятнадцять, середній доньці дванадцять, а молодшій ще й шести немає.
А він завжди на роботі.
Загалом ситуація, нібито, складалася така: він неуважний, недбайливий, і діти бачать його в кращому разі у вихідні.
А вона – свята, яка згубила на нього свої найкращі роки, раба, яка обслуговує всіх, вибивається з сил з ранку і до ночі…
Щоправда, тут вона забувала згадати, що прибирала в будинку найнята жінка. Готувала теж інша. А вона, поки діти були в школі, їхала на шопінг із подругами.
Але потім-то вона не могла красуватися в новому вбранні. На це вже справді не було часу…
І одного разу діти, прийшовши зі школи, замість турботливої і люблячої матусі побачили на столі довгу записку. А ось речей її не виявили.
Як виявилося, вона поїхала з одним бізнесменом відпочивати. Він розумів її і цінував. Вона повідомила адресу адвоката з розлучень. Адже бізнесмен обіцяв одружитися з нею, і на неї чекало нове життя, сповнене свободи, кохання і захоплення.
Якось так…
Примчавшись додому і прочитавши залишену записку, він схопився за голову. Діти сиділи навколо й мовчали. Вони дивилися на нього з жахом. Нещастя лежало на столі, розпластавшись запискою з адресою адвоката.
Дівчатка заплакали. І він почав втішати їх, пояснюючи, що вони тут абсолютно ні до чого. Що матуся дуже їх любить і зовсім їх не кинула. Ні!
Вона просто так втомилася… Так втомилася, що має відпочити, а потім… Потім вона обов’язково повернеться.
Він вимовляв ці слова і намагався надати їм подобу переконливості. Так треба було.
А в голові… У його голові зі швидкістю світла крутилися думки:
“Що робити завтра?Як тепер вирішувати питання з будинком і дітьми?
Адже роботу йому не можна кидати, принаймні до того моменту, доки не знайде собі заміну, хоч на якийсь час…”
Вихід знайшовся досить швидко. Жінка, яка готувала їжу, дуже охоче погодилася за окрему надбавку до зарплати приходити раніше і відправляти дітей до школи, та й зустрічати потім.
А уроки? А додаткові заняття та гуртки? Знайшлася людина і для цього.
Ось тільки, він чудово розумів, що тепер він має замінити їм матір. Хоча б постаратися.
І він почав…
Цього ж вечора він сам уклав усіх спати і посидів поряд, поговорив. Молодшу доньку влаштував на великому дивані у своїй кімнаті й просидів поруч із нею до самого ранку, а вранці…
Вранці помчав до секретарки, у якої очі полізли на лоб, але жінки…
Жінки, які працювали в його фірмі, сприйняли цю інформацію, як виклик. І негайно допомогли бідоласі.
На його місце знайшли людину з досвідом роботи в будівельному бізнесі. А ввечері жіночий колектив уже сидів у нього вдома і розважав дітей. Ну, наскільки це було можливо в цій ситуації.
Дітям просто не давали сумувати на самоті й думати, чому їхня улюблена матуся їх покинула.
Через кілька днів одна з жінок притягнула до них додому двох кошенят і невеликого рудого песика.
Він схопився за голову:
– Мені тільки цих турбот не вистачало! – сказав він.
Але побачивши, як дівчатка розхапали пухнастих малюків, а син одразу пішов вигулювати песика, передумав. Тільки зітхнув і сказав:
– Гаразд, чого вже там. Валіть на мене все. Я знаю, що винен… Та й здається, діти справді відволіклися.
Воно б, звісно, і нічого, але… Ви ж чудово знаєте, хто став доглядати за кошенятами і вигулювати собачку?
Правильно. Він.
Але це, як не дивно, не напружувало. Навпаки – допомагало відволіктися від похмурих думок.
Батько-одинак із трьома дітьми. Самі розумієте, важко без жіночої руки, але він досить швидко втягнувся: став розбиратися в уроках і ходити до школи, де пояснював, чому старший син б’ється.
Він втягнувся і навіть не згадував про те, що не завадило б подумати і про особисте життя. Про жінку, яка якщо й не замінить матір, то хоча б подружиться з дітьми.
Іноді все ж таки, такі думки спадали на думку, але тоді його немов струмом пробивало. Він боявся знову обпектися і дітей травмувати.
– Та й кому потрібен літній чоловік із трьома примхливими дітьми? – думав він. – Кому потрібні ці проблеми? Яка жінка погодиться?
Та ніяка! Ну його, до біса. Проживемо й так. Самі. Ми ж є одне в одного? Ну, ось і чудово…
*****
Отже, ви ж пам’ятаєте, що маленьку руду собачку вигулював він сам? Ну так ось…
Там він і познайомився з однією дуже розкішною дамою, на яку задивлялися всі одружені й неодружені власники собак.
Коли вона проходила зі своєю таксою, собаки огризалися, а їхні власники чоловіки цокали язиками, закочували очі та роздягали її поглядами.
Ну, їй Богу, хіба вона винна в тому, що Бог дав їй таку спокусливу зовнішність?
Ні.
А під цією зовнішністю ховалася звичайна викладачка англійської мови в коледжі. Яка займалася тим, що працювала там на півтори ставки, а у вільний час перевіряла вдома завдання учнів.
А на більше не було ні часу, ні грошей…
Ви, звісно, можете мені не повірити, але помітна зовнішність інколи приховує під собою абсолютно сором’язливу людину, яка до кінця життя може прожити на самоті.
Просто тому, що те, що бачать і очікують від неї, ну зовсім не відповідає її справжньому змісту.
Само собою зрозуміло, він навіть не мріяв познайомитися ось із цією самою красунею, яка ще й молодша за нього.
Просто їхні собачки… Не зчепилися, ні. Переплуталися поводками і стали обнюхувати один одного, махати хвостиками, після чого кинулися гратися, чим безнадійно заплутали свою збрую.
Він дуже вибачався, бігаючи за песиками, падав на слизькій траві, підхоплювався, розкланювався і намагався посміхнутися, червонів і заїкався…
Вона стояла, опустивши руки, і дивилася на цього незграбного чоловіка, який чомусь не роздягав її очима, а зовсім навпаки – намагався відвернутися і ніяковів.
Вона розсміялася і підійшла ближче. Вони стали разом розв’язувати вузли на повідках. Вона дивилася на нього, а він щось говорив і червонів, дивлячись униз.
А в цей момент чоловіки, які вигулювали собак, отримували “інфаркт”. У декого текла слина з куточка губ і вони злісно гарчали, а їхні песики в жаху шарахалися від своїх господарів.
Ну, загалом так…
Він дізнався, що вона викладачка англійської мови в коледжі, а вона дізналася, що він батько-одинак із трьома дітьми.
Вона не стала розпитувати його про всі обставини, натомість вона домовилася зустрітися з ним увечері на вигулі їхніх песиків, з якими вони познайомилися…
Перед вечірнім вигулом собаки він прийняв душ, поголився і довго думав, що йому вдягнути. Після чого вилаяв себе.
Ну, справді, навіщо потрібен батько-одинак, та ще й із трьома дітьми? Та ще й такій красуні? – подумав він, одягнув старенький спортивний костюм і пішов…Тепер вони вигулювали собачок разом, знявши з них повідці. Собачки грали, а вони грали в питання і відповіді. І всім було цікаво.
Вона поступово витягнула з нього всю історію. Він намагався виправдати колишню дружину. Шукав причини і намагався все обґрунтувати своєю неуважністю.
А вона, коли бачила, що йому стає особливо важко, починала розмову про те, як краще вчити дітей мови:
– У ваших дітей, – запитала вона, – як з англійською?
– Як у мене, – відповів він і зітхнув. – Міцні трійки.
– Як же так?! – обурилася вона. – Це ж жахливо.
Він усміхнувся чомусь і погодився:
– Жахливо…
Вона помовчала трохи і запропонувала:
– Можу у вихідний приділити їм по годині кожному. Що скажете?
– Мені дуже незручно обтяжувати вас, – відповів він і додав: – Я все оплачу. Скільки ви скажете, стільки й заплачу.
Вона чомусь усміхнулася у відповідь і сказала:
– А ви вже заплатили.
– Коли?! – здивувався він, але…
Але вона лише загадково усміхнулася.
*****
Репетиторка прийшла у вихідний і одразу приступила до занять. Вона виявилася дуже суворим викладачем, але, як не дивно, відразу сподобалася дітям.
Знаєте, бувають такі жінки, які вміють пожартувати, заохотити і правильно все піднести. Зацікавити і поговорити по душах.
Щоправда, тільки англійською…
Це був виклик. І діти прийняли його.
Десь через місяць, повернувшись із роботи посеред тижня, він застав її сидячою на дивані. Молодша донька заснула, поклавши голову їй на коліна.
Вона тихенько пояснила йому, що малятко зателефонувало їй і англійською попросило прийти і посидіти з нею трошки.
Два коти й собачка влаштувалися біля неї, з іншого боку, і теж дрімали…
Ще через місяць вона переїхала до них. Діти сприйняли її переїзд дуже позитивно.
Можете мені, звісно, і не вірити, але вони ж у глибині душі чудово розуміли те, що сталося, хоч як би він намагався вигороджувати їхню матір…
А ця жінка їм сподобалася. Вона сподобалася їм тим, що не намагалася влізти їм у душу, не загравала з ними і не намагалася здаватися чимось таким, особливим.
Вона поводилася так, ніби нічого не сталося, а те, що сталося, і мало статися.
Молодша дівчинка була в повному захваті:
– Тату! Татку, – сказала вона. – Ти не думай… Я вже дуже доросла і розумію все. Не хвилюйся. Вона дуже хороша.
Чоловік не вірив своєму щастю. Він усе намагався зрозуміти, чому така красуня обрала його, батька-одинака з трьома дітьми. Ну, чому?
Поки одного разу вона не пояснила йому:
– Один раз і назавжди кажу тобі, – сказала вона. – І більше ніколи не повертаємося до цього опитування.
Ти пам’ятаєш, одного разу ти запропонував мені оплату за уроки англійської?
– Пам’ятаю, – відповів він. – А ти сказала, що я вже все оплатив. І я страшенно здивувався.
– Ну, так от, – почала пояснення вона. – Ти намагався вигородити свою дружину, яка кинула тебе і трьох дітей. І яка поїхала з коханцем. А чому? Чому ти це робив?
– Та не знаю я, – сторопів він. – Просто, так правильно…
– Я не сказала, що це правильно, – заперечила вона йому. – Я сказала, що ти вже все оплатив. І повір мені, що за своє життя я не зустріла жодного чоловіка, який не лаяв би свою колишню. Причому, без жодних на те підстав, а ти… Вигороджував…
– Нічого не зрозумів, – відповів він.
– От і добре, – погодилася вона
і поцілувала його, а потім пішла вкладати спати молодшу дівчинку…
Ах, так, зовсім забув!
Колишня дружина повернулася через рік…
Річ у тім, що бізнесмен, з яким вона поїхала на острови, кинув її, поїхавши з молодицею на зимовий курорт. Ось так.
Ось тільки діти відмовилися зустрічатися з нею. А чоловік пояснив їй, що шляху назад немає.Спеціально для сайту Stories
