Ольга та її чоловік бачили у Сергії типового молодого невдаху, який чомусь вірить у те, що він нічого не зобов’язаний робити, але при цьому усі йому щось винні.
Взявши за дружину 18-річну Світлану, він з першого дня взявся доводити їй, що її родина має їм допомагати. Під «допомогою» малася на увазі щомісячна виплата від батьків або від Ольги як від старшої сестри. Тільки так їхня молода сім’я зможе спокійно триматися на плаву.
Спочатку батьки дійсно допомагали Світлані. Все-таки їхня донька ще навчалася в інституті, і на роботу в неї не було багато часу. Проте Світлана не мала часу для роботи і після отримання диплома. Адже у сім’ї з’явилася дитина. А за рік ще одна.
Весь цей час сім’я Світлани та Сергія жила за рахунок підробітків останнього та допомоги батьків. Іноді і Ольга допомагала по дрібниці, але дуже швидко припинила це, оскільки їй стало швидко очевидно, що Світлана вже й сама вважає, що всі довкола їй винні. Адже вона має двох дітей, їй важко. А те, що чоловік не може влаштуватися на стабільну роботу з хорошою оплатою, вона ніби не помічала.
Минув ще рік, і навіть її батьки відмовилися допомагати молодій сім’ї. Тесть Сергія одного разу не витримав і заявив, що чоловік сестри сам насамперед має думати про добробут своєї сім’ї, а не покладати це на плечі оточуючих.
Світлана, під постійним впливом чоловіка, посварилася з батьками і майже не розмовляла з Ольгою. Будь-яка відмова позичити гроші або допомогти матеріально сприймалася як образа. Таким чином, Ольга надовго була відірвана від сестри.
Але близько тижня тому Світлана зателефонувала до Ольги. Та взяла слухавку і сестри поговорили. Ольга поцікавилася, як справи із роботою у Сергія.
– Так, – сумно простягла Світлана. — Я чого дзвоню. У твого чоловіка на фірмі випадково не знайдеться роботи для мого Сергія?
— Не знаю, але я обов’язково спитаю, — відповіла Ольга.
Того ж вечора вона розпитала чоловіка про вакансії, і той згадав, що їм не вистачає кур’єра. Це якраз буде під силу Сергію. А от для Світлани могла б знайтись і більш високооплачувана посада. Наступного дня Ольга зателефонувала сестрі та розповіла про вакансію кур’єра.
– Ой ні. Це точно не для Сергія. Йому б роботу із гарною зарплатою.
– А чому ти сама не підеш на роботу? – Запитала Ольга. — Адже в тебе освіта є, діти вже в садок ходять. Сама будеш годувальником, так би мовити.
— І таким чином свій шлюб зруйнувати? Ні, мені таке не потрібно. Сергій у мене гордий. Йому буде ніяково, що жінка більше за нього заробляє.
— Ну, тоді нічим допомогти не можу. Нехай або Сергій розумнішає, або вам варто переглянути пріоритети, — не стрималася Ольга.
– Ну дякую. Бувай.
Це була неприємна розмова, але Ольга не знала, як інакше повестися. Те, що відбувалося із життям її молодшої сестри, здавалося їй хаосом, який можуть створити лише діти. Адже Сергій, по суті, став дитиною, яка хоче, щоб усі цукерки давали їй. А Світлана підлаштувалась і уподібнилася йому.
Залишається сподіватися, що згодом хтось із них порозумнішає, і тоді сім’я знову зможе спілкуватися як раніше.
