Із чоловіком Ганна жила вже 15 років. У них було двоє дітей, Алісі 14, а Сергію сім років. Чоловік ходив по жінках, не приховуючи цього. Перший раз він загуляв на другий день весілля з офіціанткою. Ну а далі просто не порахувати.
Подружки намагалися відкрити Ганні очі, але вона мило посміхалася і мовчала. Вона працювала на фабриці дитячих іграшок, бухгалтером. Зарплата, за її словами, дуже маленька, а роботою завалювали до небес. Доводилося працювати навіть у вихідні.
Через квартальні та річні звіти взагалі могла ночувати не прийти додому. Чоловік заробляв дуже добре, але господиня Ганна була теж нікчемна. Грошей скільки не дай, не вистачає на продукти, вічно порожній холодильник, а з готового, у кращому разі, борщ і котлети з макаронами.
Так і жили. Всі довкола дивувалися, коли бачили Валерика з новою пасією, а ще він частенько приходив додому, як то кажуть, сухий як лист. У день, коли Сергію виповнилося 10 років, чоловік прийшов додому і заявив, що він має намір розлучитися.
Він, мовляв, закохався і його родина більше не влаштовує. Ганна спокійно погодилася, через що Валерик ледь зі стільця не впав, він чекав на скандал, істерики море сліз, але такого спокою він не чекав. Ганна мовчки і якось підозріло з усмішкою подивилася на чоловіка.
Дивно все це, промайнуло в голові Валерика, але тут же він забув про це думати. Він уявляв своє нове щасливе життя. Без дітей і дружини, що набридла за ці роки. Наступного дня він прийшов додому разом зі своєю новою пасією. Заглянув під килимок, ключа не знайшов.
Це йому трохи зіпсувало настрій. Він вирішив, що просто замінить замки, дружина ж мала забрати свої речі і залишити ключі, а як не залишила, то не страшно. Він спробував вставити ключ у замок, але в нього нічого не вийшло. Він гучно постукав у двері.
Двері відчинилися, і Валерик побачив чоловіка богатирської статури. Той стояв у хатніх тапках і в халаті. «Це моя квартира», – якось не дуже впевнено відповів Валерик. Велетень посміхнувся і попросив показати документи на квартиру.
Документів на житло у Валери не було, у квартиру його не пускали. І раптом він згадав, у паспорті має бути прописка. Він судомно почав шукати паспорт. Нарешті його знайшов. Чоловік у халаті неохоче взяв документ, погортав його і скрививши в усмішці рота, простяг його назад господареві.
Валерик відчувши недобре, швидко відкрив паспорт на сторінці з пропискою. Там стояло два штампики. Один із пропискою, а інший із випискою, датованою дворічною давністю. Як таке могло статися. Сперечатися з громилою він не став. Подзвонив дружині, але та була поза зоною доступу.
Вирішив дочекатися її біля прохідної, але й тут його спіткала невдача. Виявляється Ганна вже рік, як тут не працює. Дочка поїхала вчитися за кордон, але син має бути в школі, але й у школі на нього чекало розчарування. Сергія ще минулого року було переведено до іншої школи. Ї
А раз тато не знає про це, то дані йому сказати не можуть. Повністю розбитий тим, що сталося, він сів на лавку і схопився за голову. Як же так вийшло. Його колишня амеба і раптом таке провернула. І як вона могла продати квартиру, це питання.
Ну та гаразд, розберемося на суді. За тиждень розлучення. На розлучення він прийшов злий і рішуче налаштований. Викрити шахрайку, і все своє повернути на місце. І так, на суді все стало на свої місця. Виявляється, він зовсім забув, що власноруч переписав все на дружину.
Тоді два роки тому він зустрів Елізу. Це була надзвичайна жінка. Він просто пурхав і забував все від її присутності, а тут дружина пристала, дочці потрібні якісь довідки, дозволи та інші документи для вступу, а без його підпису ніяк.
Він пішов до юриста і той порадив виписати на дружину довіреність. І ось він власноруч позбавив себе всього, що мав. Він залишився один, на вулиці і що найприкріше, дізнавшись, що в нього більше немає квартири, Еліза просто зникла з поля його зору.
«Ну та гаразд, вона подасть на аліменти, а я їй дулю. Хоч у цьому я її провчу», – думав Валера. Але тут теж на нього чекало розчарування. Замість повістки до суду на аліменти він отримав повістку на оскарження батьківства. Виявилося, що обидві дитини в Ганни від іншого чоловіка.
Вона в день весілля бачила, як чоловік зраджував її з офіціанткою. Вона сама не зрозуміла, як і що сталося, але вона вирішила мститися і обрала зовсім незвичайний спосіб. Перше, що вона вигадала, це зрада за зраду. Потім вирішила заощаджувати.
Всі гроші, які її чоловік давав на господарювання вона ховала. Вдома нічого не було, зате діти були одягнені, взуті і харчувалися у бабусі. Мати Ганни лише качала головою, намагалася відмовити дочку, але Ганна, як одержима, йшла до своєї мети. І ось мету досягнуто.
Вона зробила аналізи ДНК, хоч і без них знала, від кого її діти. Це був удар нижче поясу. Валерик навіть втрату квартири переніс легше, ніж звістка, що дружина народила двох дітей не від нього. Бійтеся скривджених вами жінок, у гніві вони здатні багато на що.
