Оксана та Анатолій жили разом 1,5 роки. До цього вони зустрічалися близько шести місяців, і Оксана була абсолютно впевнена у своєму виборі. Звісно, без притирань не обійшлося. Люди таки вони вже досвідчені і кожен зі своїми звичками. У результаті згодом усі розбіжності щодо побуту втратили владу над життям люблячої пари.
Проте вищезазначені труднощі виявились нічим порівняно з тим, з чим довелося зіткнутися з Оксаною. А саме, з підозрою та невпевненістю.
Анатолій мав колегу на ім’я Катерина. Робочі справи зобов’язують підтримувати відносини з нею, і Оксана не мала нічого проти. Вона спокійно сприймала те, що її коханий щодня переписувався і зідзвонювався з колегою.
Однак їй зовсім не сподобалося і здалося підозрілим, коли дзвінок на мобільний Анатолія пролунав після 12-ї ночі. Це знов була Катерина. Оксана, на жаль, не змогла почути розмову. Але сама ситуація дала їй привід подумати, що Катерина може бути не лише колегою Анатолію.
Наступного дня Оксана висловила своє ставлення до подібних нічних дзвінків. Що непорядно турбувати людей у неробочий час. Тим паче посеред ночі. Вона натякнула, що такі дзвінки є підозрілими, на що Анатолій почав усе заперечувати. Між ним та Катериною виключно робочі та дружні стосунки.
Оксана спробувала змиритися з таким станом справ, але вже за кілька тижнів Анатолій дав ще один привід для підозр. Начальство відправляє його та Катерину у відрядження до іншого міста. А проживатимуть вони разом на орендованій квартирі. Почувши цю новину, Оксана мало не вибухнула від обурення. Що означає житимуть в одній квартирі?
Оксана перейшла на грубе спілкування. Вона вже не вірила Анатолію і відкрито звинувачувала його у зраді.
— Я, по-твоєму, така дурнушка, що повірю в цю нісенітницю?! – Вигукнула Оксана. — Може, мені варто зателефонувати твоєму директорові і перепитати про відрядження?
Анатолій виглядав роздратованим.
— Роби, що хочеш, — різко відповів він. — Але мене дратує, що ти поводишься як ревнива дурна жінка. Так, я спілкуюся з жінками, листуюся з ними та коментую їх фото. І це нормально. Але це не означає, що я тобі зраджую. Відносини – це довіра. І якщо ти мені не довіряєш, то мені такі стосунки не потрібні. Я не хочу постійно бути в напрузі і озиратися в страху, що ти можеш почати ревнувати.
Поки він говорив, Оксана швидко заспокоїлася. У його словах була частинка істини. Вона й сама вважала, що стосунки гарні, коли в них панує довіра. Виходить, вона зараз сама руйнує їхній зв’язок? Але вона цього зовсім не хотіла!
Зрештою Оксана, витираючи сльози, вибачилася перед Анатолієм. Вона сама не знала, що знайшла. Анатолій з розумінням кивнув, і вони обнялися.
Вночі Оксана не могла заснути. Образ Катерини та Анатолія у невідомій квартирі знову постали перед її внутрішнім поглядом. Ні, так не буває. Не може бути так, щоб чоловік приділяв стільки уваги жінці, при цьому не маючи бажання з нею зблизитися!
Оксана придушила бажання увімкнути світло і почати серйозну розмову — все одно це ні до чого не приведе. Анатолій знову візьме гору і доведе, що Оксана сама собі щось вигадала.
Вона почувала себе загнаною в пастку. З одного боку, інтуїція підказувала їй, що Анатолій не до кінця чесний із нею і роман на роботі цілком можливий. З іншого боку — бажання вірити в логічні міркування партнера і в те, що проблема в самій Оксані. Може, вона і справді просто ревнива і недалека, якщо створює таку ситуацію?
Оксана проводила Анатолія у відрядження. Його не буде 2 тижні. Цей час Оксана вирішила присвятити обмірковуванню стосунків із Анатолієм. Їй не сподобалося, що він намагався зробити її причиною проблеми. Тому варто було добре обміркувати, а чи справді їй потрібні такі стосунки, в яких її виставляють винною і явно намагаються заплутати?
