Я заміжня вже майже 10 років. Живемо непогано, є власна квартира, яка чоловікові дісталася від бабусі.
Чоловік працює, заробляє небагато, але нам цілком вистачає. Я за ці роки так на роботу і не влаштувалася, виховую двох дочок, домашній побут повністю на мені.
Сімейним бюджетом керую теж я. У чоловіка немає часу цим займатися, тому комуналка, покупка продуктів, одягу, товарів для будинку або чогось для дочок завжди на мені. До того ж мені зовсім не важко стежити за акціями та розпродажами, щоб купувати потрібне по хорошій ціні. Все-таки при одній зарплаті на чотирьох людей потрібно вміти грамотно витрачати гроші.
До мене не причепитися. Чоловік знає, що вдома завжди чисто, одяг випраний і випрасуваний, їжа приготовлена. Він може іноді з дітьми пограти або допомогти старшій з домашнім завданням. Іноді (дуже рідко) щось мені по дому допомагає, з чим я сама не справляюся.
Але одного разу стався випадок, який багато чого змінив. Ми з чоловіком серйозно посварилися, він одягнувся і пішов. Телефон відключив, додзвонитися я йому не могла.
Грошей у мене майже не залишилося, і я півночі думала, що буде, якщо він не повернеться. На щастя, на наступний день він повернувся і ми помирилися. Але той епізод і той страх за себе і дітей у мене залишився надовго.
Тоді я зрозуміла, наскільки я вразлива без чоловіка, адже у мене навіть не було ніяких заощаджень. Я твердо вирішила, що мені потрібні хоч якісь накопичення на всякий випадок. І почала відкладати з тих грошей, які вдавалося заощадити.
Десь могла ковбасу дешевше купити, десь економила на косметиці або купівлі одягу. Було приємно відкладати купюру за купюрою, розуміючи, що ці гроші – це та сама подушка безпеки. Економити виявилося досить цікавою справою. Я навіть стала більше займатися в’язанням і іноді продавала свої вироби через Інтернет. Ці гроші теж йшли в мою “заначку”.
Все складалося чудово до одного моменту. Чоловік під час моєї відсутності вдома шукав якийсь важливий документ, все перевернув догори дном і наткнувся на мої заощадження, які я збирала протягом останніх трьох років. Чоловіка шокувала сума в кілька його заробітних плат. І в розмові зі мною він ледь підбирав слова.
Заявив, що всю зарплату завжди віддавав мені, щоб сім’я ні в чому не потребувала, і ніколи і подумати не міг, що гроші приховують. Тепер же він повністю розчарувався і більше мені не довіряє. Навіть подумує про розлучення. Я ж розумію, що вчинила негарно по відношенню до нього, але не знаю, як це можна виправити.
