У мого чоловіка є старша сестра. Після весілля ми з Колею жили разом з його мамою, але потім нам довелося переїхати на зйомну квартиру. Справа в тому, що сестра чоловіка розлучилася і вирішила з дитиною повернутися до матері. Місця всім не вистачало, тому Коля вирішив, що ми з’їдемо, будемо жити окремо.
Було непросто, але ми старанно працювали і навіть відкладали гроші на власне житло. Я вчителька англійської мови, та й в інших предметах непогано розбираюся. Зарплати невеликі, тому доводилося займатися репетиторством. Вільного часу майже не залишалося, але що поробиш …
Син Коліної сестриці з ранніх років звик, що всі навколо нього бігають, що йому завжди краще віддають, балують і вихваляють. Мама і бабуся робили все, щоб Міша був взутий і одягнений, щоб на його тарілці завжди були свіжі фрукти і овочі, шматочок м’яса або риби. Кращі іграшки теж додавалися. Не дивно, що докладати власних зусиль він не вмів і не хотів. А тому і навчався вкрай погано.
Родичка знала, що я підробляю репетитором, і попросила, щоб я позаймалася з її сином. Я спочатку поставилася до цієї ідеї прохолодно, оскільки бачила, що навчання хлопцеві зовсім нецікаве. З досвіду знаю, що в таких випадках сподіватися на різке підвищення успішності наївно. Якщо дитина сама не захоче вчитися, ніякий вчитель його відмінником не зробить.
Сестра чоловіка наполягала, а мені було незручно відмовляти, тому я погодилася. А оскільки ми родичі, то я вирішила брати тільки півціни за свої послуги репетиторства. Звичайно, мені було б краще працювати з іншими, більш старанними і здібними дітьми. І заробила б більше, і нерви целіші були б …
З Михайлом ми прозаймались 5 місяців. За навчання він брався неохоче, часто прогулював наші заняття, посилаючись то на погане самопочуття, то на брак часу після школи. Плани занять доводилося постійно переписувати.
Я багато працювала над тим, щоб просто закрити його прогалини в знаннях ще за попередні роки навчання. Було важко. І я навіть шкодувала, що погодилася на це.
В результаті на іспитах Міша отримав низькі бали. Для мене це було очікувано, а ось для його матері це стало неприємним сюрпризом. Вона прийшла і заявила, що я погано виконала свою роботу, тому гроші їй повинна повернути.
Мені стало дуже прикро. Стільки часу, сил і нервів витратила за ці 5 місяців. Дійсно підтягнула Мішу і з англійської мови, і навіть з математики. Старалася більше, ніж з будь-якою іншою дитиною, а подяки нуль.
Тепер ще й гроші доведеться повернути, щоб не псувати відносини з родичами. А повернути потрібно відчутну суму. Хіба це правильно?
Напевно, з самого початку було поганою ідеєю займатися з дитиною, у якої немає ні здібностей, ні мотивації. Тепер же з цієї ситуації залишиться тільки зробити правильні висновки, щоб більше не допускати таких помилок в майбутньому. Адже навіть знижку робити не варто, не те що гроші тепер повертати.
Робота ж була виконана, час витрачено. Чому це все повинно бути безкоштовним?
