Чотири роки тому ми з чоловіком взяли квартиру в іпотеку. Дітей планували заводити вже після того, як розплатимося з кредитом і боргами. Але Бог розпорядився інакше, і через два роки у нас з’явився наш Мишко.
Оскільки до такого повороту долі ми виявилися зовсім не готові, в сім’ї почалися розлади. Грошей часом не вистачало навіть на основні продукти. Все йшло на виплату іпотеки.
Розмови навіть йшли до розлучення, але в кінцевому підсумку нам все ж вдалося знайти рішення.
Оскільки на той час синочок вже підріс, я спокійно могла залишати його на піклування бабусі. Так і сталося.
Моя мама живе в іншому місті, так що про допомогу з малюком довелося просити у свекрухи. Та, хоч і неохоче, але все ж погодилася. А я в той же час швидко знайшла роботу і взяла половину наших витрат на себе.
Спочатку я намагалася встигати поєднувати роботу і ведення домашнього господарства. Але з часом рівень втоми перевищив усі можливі позначки і руки стали опускатися. Звертаючись за допомогою до чоловіка, я отримувала лише незадоволене пирхання.
Свекруха ж у відповідь на мої прохання читала мені нотації про те, що вона свого часу все встигала без будь-чиєї допомоги, а у мене і так вже з’явилася безкоштовна нянька в її особі. Мовляв, і цього достатньо, а домробітницею мені вона ставати не збирається.
В результаті будинок поступово почав перетворюватися на звалище брудної білизни і немитого посуду. Повертаючись з роботи, я просто валилася з ніг і все, що мені вдавалося встигнути зробити, – приготувати вечерю і випрати дитячі сорочечки.
Деякий час я ще якось трималася. Мені дуже хотілося допомогти чоловікові і скоріше закрити фінансове питання.
Однак оскільки з його боку такої ж участі у веденні домашнього господарства я не спостерігала, мені довелося піти з роботи і знову повернутися до колишніх турбот. І все б нічого, якби не реакція чоловіка, який заявив, що я зовсім не дбаю про благо сім’ї і думаю тільки про себе.
Сказати, що чути від нього такі слова до болю прикро, – нічого не сказати. Не розумію, чим заслужила таке ставлення, адже я правда намагалася з усіх сил.
