– Я не зрозумів, Машо! Ти що, зараз це серйозно сказала?! І взагалі, що ти тут робиш?! Ти маєш бути у відрядженні! – Тимофій примружився від яскравого світла.
Втомившись від надлишку приємних емоцій, він дрімав у саду на гамаку, а його дружина, яка раптово приїхала з міста до заміського будинку, різко ввімкнула садовий прожектор і направила його на відпочивальника.
– Так. На повному серйозі. Я більше не буду працювати.
– А хто ж… Хто ж буде утримувати… – він забарився, – хто платитиме за рахунками? Ти ж знаєш, що моєї зарплати не вистачить.
– Так, про це я теж хотіла поговорити. З понеділка ти виходиш на нову роботу.
– Я?! – Тимофій витріщив очі, а потім, вирішивши, що це жарт, розсміявся. – Може, ти мене вже й влаштувала кудись?
– Влаштувала. Я про все домовилася.
– З ким?! Сподіваюся, зі своєю подругою? У неї чоловік – дідок-бізнесмен, я б не проти посидіти в його кріслі, – Тимофій пригадав офіс чоловіка подруги дружини, куди вони заїжджали, щоб оформити страховку, і розплився в усмішці.
– Буде мені якась фіфа каву приносити… А я буду папірці гортати і вдавати, що працюю.
– Ні, любий. Ти підеш працювати не в офіс. Утім, ця робота якраз для тебе.
– А що ж треба робити?
– Розвантажувати спортивне обладнання. Ручками попрацюєш.
– Чого?! Ти хочеш зробити з мене вантажника?! Я що, маю спину надривати, тягаючи тяжкості?!
– Одягнеш атлетичний поясок. Той самий, на який ти нещодавно витратив половину своєї мізерної зарплати.
– Ти до старості будеш мені пригадувати це?!
– Ні, просто, до слова довелося.
– Я купив його, тому що всі мої приятелі купували. А дешевий брати за дві тисячі мені статус не дозволяє, – знизав плечима Тимофій.
– Статус утриманця?!
– Ні. Статус чоловіка багатої жінки. Я ж маю відповідати!
Познайомилася Марія з Тимофієм у фітнес-клубі. Він прийшов туди працювати відразу після інституту: влаштувався помічником тренера. У його обов’язках було стежити за обладнанням: протирати, відносити на місце, стежити, щоб відвідувачі фітнес-клубу використовували обладнання за призначенням.
Але за кілька місяців його наставник дозволив йому вдягнути форму чергового тренера і часом замінювати його в залі, коли в того були персональні тренування.
У такі моменти Тимофій перетворювався. Розправляв плечі, робив значущий вираз обличчя і строїв оченята відвідувачкам жіночої статі, намагаючись зробити приємне і сподобатися.
Марія прийшла у фітнес-клуб після важкого розлучення. Її колишній чоловік закрутив роман із секретаркою і одного разу попався на гарячому.
– А чому я маю зберігати тобі вірність, Машо? Ти подивися – де вона, і де ти? – нашвидкуруч натягуючи штани, “виправдовувався чоловік”. Секретарка сиділа на його столі, і в той момент вони займалися зовсім не звітами.
Марія не стала терпіти і пішла. Суд був важким, але чоловік залишив їй квартиру і частку у своєму бізнесі.
У жінки виявилася підприємницька жилка: у заміжжі вона не сиділа склавши руки, тому частка в бізнесі стала працювати на благо Марії. Вони розділили фірми і її справи пішли в гору. Маша стала багатшою за свого колишнього чоловіка, а його бізнес як у казці почав чахнути.
Як “трофей” Марія переманила ту саму секретарку до себе у відділ, де навантажувала неймовірно важкою роботою. Утім, платила вона за це непогано, тому дівчина трималася за своє місце і мовчала, терплячи характер Марії: дівиця за гроші була готова на все…
“Де вона, і де ти”, – ці слова Марія прокручувала в голові, дивлячись на відображення в дзеркалі. Так, у неї ніколи не було ідеальних параметрів 90*60*90, але й товстою її не можна було назвати.Проте слова чоловіка міцно засіли в її голові, і, вирушаючи до фітнес-клубу, вона поставила за мету довести себе до ідеалу.
Там до неї і підібрався Тимофій. Він був усміхненим, милим, послужливим і з таким захопленням дивився на неї, що Марія не стрималася. Їй потрібен був цей ні до чого не зобов’язуючий роман, щоб знову стати потрібною, коханою, щасливою.
У глибині душі вона розуміла, що це лише тимчасове явище, але тим яскравішими були її емоції.
Закохані вирушили на море, потім він переїхав до неї. Особливе задоволення було прийти на ювілей до колишньої свекрухи з молодим нареченим. З матір’ю колишнього чоловіка в Марії були теплі стосунки, вона була на боці Маші, а сина після випадку зі зрадою віддалила від себе. Тож побачивши на святі Марійку з красенем-чоловіком, ювілярка хитро підморгнула та зробила невістці комплімент:
“- Марійка поруч із Тимофієм і справді розцвіла”.
А ось колишній чоловік усе свято був зеленим від злості. Свою “секретутку” він на ювілей до матері привести не наважився і до самого кінця вечора скрипів зубами, прикладаючись до пляшки.
– Користуючись нагодою, хочу взяти слово, – Тимофій виявився кмітливим хлопцем. Він узяв мікрофон і, ставши на одне коліно, освідчився Марійці просто на ювілеї в її колишньої свекрухи.
–
– Так! – напівжартома відповіла вона. Напівжартома пішла в РАЦС… І цілком серйозно розписалася з Тимофієм. Так він і став її законним чоловіком. Чоловіком, який дивився в рот своїй дружині і жив за її рахунок.
З клубу він звільнився: Маша ревнувала його до красивих молодих дівчат, які приходили туди за чоловічою увагою. Проте в тренажерний зал він ходити продовжував: не хотів втрачати форму.
Якийсь час Тимофій шукав себе, а потім заявив:
– Люба, я вирішив, що стану фотографом. Мені подобається робити селфі, отже, я зможу фотографувати й інших.
– Думаю, у мене є для тебе перше замовлення, – сказала Марія.
– Почекай, але мені для цього потрібно пройти курси фотографів і купити професійну техніку.
– Це не обов’язково. Мені всього лише потрібно відзняти товари на білому тлі. Ти впораєшся, навіть дитина впорається з такою справою. Телефон у тебе кращий, ніж професійний фотоапарат, – вона кивнула на популярну модель дорогого телефону, що подарувала йому на день народження.
– Гаразд, а скільки заплатять?
– Бухгалтер тобі все пояснить.
Тимофій деякий час займався цим питанням, але потім вирішив, що такий рід діяльності зовсім не творчий.
– Я не хочу більше фотографувати товари. Мені потрібно реалізуватися, працювати з людьми, моделями.
– Добре. Є один варіант – моя подруга святкує день народження доньки, п’ять років. Буде гарна фотозона, вона із задоволенням візьме тебе як фотографа.
– Тоді мені потрібен фотоапарат, – продовжив наполягати чоловік.
– Гаразд, купуй.
Тимофій зрозумів, що дружина дала добро, і оплатив дорогу техніку: об’єктиви, спалах та інші аксесуари для роботи, якими навіть не вмів користуватися. Після свята подруга висловила Марії те, що її Тимофій майже не працював.
– Він провів час біля фуршету і загравав з дівчатами-аніматорами! А що за фотографії він зробив?! Це жах якийсь. Мій чоловік на телефон сфотографував краще!
Марія засмутилася, але вирішила, що подруга просто заздрила тому, що Тимофій – молодий і вродливий, а її чоловікові нещодавно виповнилося 60 років, і його часто називали дідусем, а не татом п’ятирічної доньки… Це теж був нерівний шлюб…
Тому слова подруги вона пропустила повз вуха. Тимофій же сказав, що йому необхідна практика, а оскільки дружина не хоче відправляти його на навчання, він знайшов цікавіше рішення.
– Я буду знімати за ТФП.
– Що за ТФП?
– Час за результат. Я буду знімати моделей-початківців, натомість за фотографії. Вони не платять мені, я не плачу їм. Зате у нас з обох сторін формується портфоліо.
– Ясно, знімай, – Марії ніколи було вникати, тому вона відмахнулася. Її бізнес приносив достатньо, але вона все ж сподівалася, що чоловік почне приносити гроші в сім’ю. Поки ж він тільки витрачав: купував дороге обладнання для зйомок, форму для занять спортом і витрачав на всілякі дрібниці на кшталт атлетичного пояса і напульсників стільки, скільки не заробляв на жодній із платних зйомок, якщо такі траплялися.
Чоловік жив для себе. Навколо нього сформувалася компанія молодих людей за інтересами: вони разом ходили до фітнес-клубу, зустрічалися в кафе. Поки його дружина орала і заробляла гроші, влаштовували воркшопи з моделями…
Дедалі частіше чоловік став виїжджати за місто, залишаючись там, щоб “відпочити від міської метушні і сфотографувати природу”, поки Маша працювала в місті і у відрядженнях на благо сім’ї.
Марія, можливо, так і жила б, якби не випадкова знахідка в шухляді столу. Конверт із друкарні, заклеєний мало не сургучною печаткою, привернув увагу жінки, коли вона розбирала речі.
Раніше Маша навряд чи стала б розкривати конверт, але розуміючи, що чоловік звернув кудись не туди, вона все ж зважилася.
Усередині конверта були фотографії недвозначного змісту. Модель у стилі ню позувала перед камерою, що було зовсім не на межі мистецтва.
У тому, що автор цього жаху був її чоловік, сумнівів не залишилося, коли на одній з фотографій вона помітила у відображенні Тимофія з камерою. На кількох кадрах Маша побачила кілька моделей, які активно взаємодіють між собою, від чого почервоніла і прибрала це неподобство назад у конверт.
Що було особливо неприємно: місцем зйомок був заміський будинок і затишний садок Марії.
Тимофій без докорів сумління привозив компанії моделей і дружків і закочував там розгульні вечірки, які фотографував і виставляв за мистецтво.
В один із таких днів Марія і застала його лежачим на гамаку.
– Ти підеш працювати не в офіс. Утім, ця робота якраз по тобі! – заявила Маша, ледь стримуючись, щоб не зіштовхнути нахабу з гамака. Вона спеціально приїхала раптово, щоб зловити чоловіка на гарячому.
Поки вони сперечалися, з дому вийшла дівчина в купальнику.
– Тимошо, ми з дівчатками на тебе зачекалися! Ти що, ховаєшся від нас?! Ой, а це що за тітка? – дівиця побачила Марію і прикрилася.
– Ця тітка – його дружина! – намагаючись зберігати спокій, сказала Марія.
– А ви… – вона вилаялася, – пішли геть із мого дому!
– Але це ж твій дім, Тимошо… Скажи цій ненормальній… – на вулицю вийшли ще кілька таких самих “красунь”, які, вочевидь, очікували, що Тимофій приєднається до їхніх веселощів.
– Геть звідси! Забирайтеся! – Марія схопила віник і почала махати ним, проганяючи нахабних дівчат.
– Тимоша! Що вона собі дозволяє?!
– Марійко, ну правда. Чого ти так розлютилася? У нас воркшоп, а це натурниці.
– У вас бордель! Геть, я сказала! – Маша була в люті. З віником у руках вона нагадувала відьму .
Дісталося і Тимофію. Він вивалився з гамака на траву і поповз у бік будинку, щоб сховатися від розлюченої дружини.
– Куди ми поїдемо? Уже пізно! – верещали дівиці, нашвидкуруч збираючи своє барахло.
– Автостопом доберетеся! Ваше місце – на узбіччі машини ловити! – процідила Маша, виштовхуючи їх за хвіртку.
Та ж доля спіткала і Тимофія. Він сподівався відсидітися у ванній, але Марія відчинила замок і виставила чоловіка разом із його пожитками на вулицю.
Довелося йому спати в гамаку. Але й на ранок Марія свого рішення не змінила. У неї відкрилися очі на ситуацію в родині.
– Я піду працювати, Машулю, тільки не виганяй.
– Підеш, я не сумніваюся. Але це не завадить мені подати на розлучення.
– Добре. У такому разі я буду ділити майно.
– Діли. Отримаєш свій фотоапарат і атлетичний пояс. Вони скрасять твою самотність в очікуванні нової тітки.
– Але я витратив на тебе найкращі роки…
– Аналогічно.
Марія більше не бажала спілкуватися з Тимофієм. Наступного ж дня в заміському будинку поміняли замки, а у квартирі Марії встановили нову охоронну систему, куди Тимофій проникнути ніяк би не зміг.
Розділяти майно було нерозумно, Марія була повноправною власницею бізнесу і дошлюбної нерухомості. Під час шлюбу вона нічого не купувала, а тому Тимофій залишився без нічого.
Утім, його заспокоювало те, що у нього були брендові джинси, які можна було продати, щоб певний час жити в хостелі, поки він не знайшов би нову Машу.
