– Марію, ти склала список продуктів, які потрібно купити до столу? – Ксюша і сама була не проти зайнятися цією справою, але вдень вона працювала, а ввечері вчилася.
– Звісно, – Марія вже давно все написала і з нетерпінням чекала, коли вони з сестрою поїдуть у магазин і куплять необхідні продукти.
– Молодець! Тоді в суботу я заїду за тобою, і ми влаштуємо шопінг, – Ксенія теж жила в передчутті головного зимового свята.
Цього року дві сестри вирішили зустріти Новий рік разом, покликавши друзів у приватний будинок батьків. Батька і матір дівчат запросили родичі в інше місто, і тепер їхнє просторе житло опинилося в повному розпорядженні дочок.
Хоч у сестер і були власні квартири, але вони вирішили, що буде веселіше зустріти Новий рік за містом.
– Тільки не влаштовуйте тут шабаш! – перед від’їздом мати дала суворий наказ своїм молодим донькам. – Ми з батьком повернемося за три дні, і я хочу, щоб у будинку було так само чисто.
– Не переживай, мамо. Ми обов’язково стежитимемо за порядком, – Ксенія, як старша донька, клятвено обіцяла, що не допустить неприємностей.
Марія була молодша за сестру всього лише на два роки, але Ксюша часто ставилася до неї, як до маленької.
Обидві дівчини давно були повнолітніми, але їхні стосунки, як і раніше, залишалися, як у підлітковому віці. Ксенія постійно намагалася командувати сестричкою, а Марії це завжди не подобалося. Але, вирішивши зустріти Новий рік в одній компанії, сестри домовилися, що діятимуть рівноправно.
Вони розділили обов’язки і стали готуватися до свята.
– Ти покликала Дмитра? – складаючи списки друзів, яких дівчата планували покликати в гості, Марія кілька разів запитала сестру про Дмитра. Спортивний і шалено привабливий хлопець був знайомим Ксенії. Він давно подобався Марії, і вона розраховувала зав’язати з ним стосунки.
– Покликала, а що? – Ксюша бачила, що її сестра цікавилася Дмитром, але вона і сама була не проти вступити в романтичний зв’язок із цим хлопцем. Він був другом її однокурсника, і вони нерідко веселилися в одній компанії.
– Просто мені потрібно знати, хто прийде і на кого розраховувати, – Марія жодного разу не говорила старшій сестрі про свої симпатії до Дмитра. Дівчина не хотіла, щоб Ксюша потім її підколювала.
Швидко зам’явши розмову про спортсмена, Марія внутрішньо пораділа. Нарешті, їй випаде нагода привернути увагу цього хлопця.
Підготувавши будинок до святкування, сестри стали чекати запрошених гостей. Першими до них приїхали найближчі друзі, з якими тісно спілкувалися і Марія, і Ксенія.
– Круто у вас тут!
– Так, будинок що треба!
– Пощастило вам із батьками. Мої ніколи б у житті не погодилися, щоб я провів вечірку в їхній квартирі.
Захоплені гості почали допомагати дівчатам накривати стіл і готуватися до свята. Але сестри помітно нервували. Поглядаючи у вікно, вони все чекали, коли прийдуть інші запрошені. Особливо їх цікавив приїзд Дмитра.
Напередодні тридцять першого грудня Марія сходила в салон краси. А весь святковий ранок вона провела у перукаря і візажиста. У новорічну ніч дівчина хотіла мати карколомний вигляд.
Ксенія теж мріяла бути найпривабливішою. Вона також вбралася у свою найкращу сукню і нанесла макіяж у професіонала.
Ближче до шостої години вечора до рідної домівки дівчат під’їхало ще кілька гостей. Серед них був і Дмитро.
Побачивши високого і статного хлопця, Марія розплилася в широкій посмішці. Але щойно вона хотіла підійти до нього і привітатися, як її випередила Ксенія.
– О, привіт, Дімо! Давно не бачилися, – відверто кокетуючи, старша сестра підійшла до хлопця, і той обійняв її.
– Привіт, Ксюшо. Чудовий вигляд маєш! – молодий чоловік покрутив дівчину, немов у танці, а потім кинув погляд на Марію.
Та стояла віддалік і похмуро дивилася на сестру, яка намагалася завоювати увагу Дмитра.
– Марію, ти теж сьогодні просто карколомна!
– Спасибі! – раніше незадоволена дівчина тут же посміхнулася і, підійшовши до хлопця, злегка поцілувала його в щоку.
– Так! Привіталися і досить! – Ксенії не сподобалася поведінка сестрички, і вона вирішила припинити тривале привітання.
– Ви проходьте у вітальню. Там уже стіл накрито. Скоро сядемо і будемо проводжати старий рік.
Усі погодилися з вимогою Ксюші й попрямували у велику кімнату. Сестри ж пішли на кухню. Їм потрібно було захопити кілька приборів і салати.
– Ти чого це повисла на шиї в Діми? – зачинивши двері, Ксенія з докором глянула на Марію.
– Я повисла? – здивовано перепитала сестричка. – Це ти мене штовхнула, аби першою з ним привітатися.
– Слухай, Марію, ти ще маленька, тож не лізь у дорослі справи. Припини крутити хвостом перед Дімою. Шукай собі хлопця серед однолітків! – Ксенія більше не могла приховувати свої ревнощі. Їй явно не подобалося, що Марія поклала око на спортсмена.
– Маленька? – усміхнулася дівчина. – Та мені вже дев’ятнадцять, і ти мене всього лише на два роки старша. Не потрібно мною командувати! Де хочу шукати кохання, там і буду!
– Ну, це ми ще подивимося, – процідила Ксюша, а потім узяла прибори і вийшла з кухні.
Після цієї перепалки між сестрами виникла неприязнь. Весь новорічний вечір дівчата крутилися біля Дмитра, намагаючись переманити його увагу саме на себе. Хлопцеві такий розклад навіть подобався. Він був розпещеним молодим чоловіком і сприймав інтерес з боку протилежної статі, як належне.
Ближче до пів на дванадцяту вечора Дмитро раптово зник з поля зору Марії. Вона дуже хотіла бути поруч із ним під бій курантів, але тепер його ніде не було.
– Друзі, ви не бачили мою сестру? – Марія не могла знайти не тільки Дмитра, а й Ксенію. Тепер у її голові вимальовувалася не найприємніша картина.
Тільки-но Марія засмутилася, що програла сестрі в любовній битві, як з’явився Дмитро.
– Ти де був? – побачивши, як у вітальню увійшов хлопець, дівчина одразу ж до нього підбігла.
– Я з хлопцями на вулиці був, – без жодних вагань відповів Дмитро. – А що? Ти мене шукала?
– Так, я хотіла з тобою поговорити, – розчервоніла Марія помітно ніяковіла. Вона вирішила зізнатися хлопцеві в симпатії до настання Нового року.
– Ходімо на другий поверх? Там нам ніхто не завадить.
– Ходімо, – натхнений Дмитро взяв дівчину за руку, і вони обидва попрямували до сходів.
У хазяйській спальні Марія зізналася Дмитру, що вона давно його кохає. Ці слова далися дев’ятнадцятирічній дівчині з великими труднощами, але результат її порадував.
– Я такий щасливий, що ти мені зізналася в цьому, – після слів Марії Дмитро розплився в усмішці.
– Знаєш, ти мені теж подобаєшся. Ми з тобою хоч і рідко бачимося, але я постійно про тебе думаю. Таких добрих і щирих дівчат, як ти, зараз дуже складно знайти.
– Правда? – Марія зовсім не очікувала, що Дмитро відповість їй взаємністю. Вона була така щаслива, що навіть розплакалася.
Побачивши розчулену Марію, хлопець не зміг стриматися. Він притягнув дівчину до себе і поцілував її. І невідомо, куди зайшло б усе це, але гості на першому поверсі почали голосно скликати всіх до столу. Справа наближалася до бою курантів, і молодь уже приготувала келихи для ігристого.
– Може, не підемо? – прошепотів Дмитро, але Марія, почервонівши, відсунулася і, зібравши волю в кулак, відповіла.
– Ні, треба йти! Інакше нас шукатимуть і побачать…
Усю ніч Марія і Дмитро закохано переглядалися. Іноді хлопець пропадав з поля зору, і дівчина, як ревнива дружина, шукала його по всьому будинку.
Ближче до ранку більшість гостей заснула. Марія теж прилягла відпочити, так і не знайшовши Дмитра. Вона проспала практично до обіду. Коли дівчина прокинулася, вона вирішила поговорити з сестрою. Якщо вже в неї з Дмитром були взаємні почуття, то Ксенія мала дізнатися про це першою.
– Слухай, Ксюшо, я хочу поговорити щодо вчорашнього, – Марія увійшла в кімнату сестри і застала її перед дзеркалом.
– А, ти про Діму? – несподівано здогадалася дівчина. – Я теж хотіла з тобою поговорити. Знаю, що він тобі подобається, але поспішаю засмутити. Ми з Дмитром тепер пара.
… – У сенсі? – не зрозуміла Марія. Вона прийшла до сестри, щоб сказати їй рівно те саме. – Як це?
– А як стають парами? – розсміялася Ксенія. – Я зізналася йому у своїх почуттях, а він сказав, що теж у мене закоханий.
– Так і сказав? – здивувалася Марія.
– Так і сказав. Я й сама не очікувала. Даремно я так довго тягнула з освідченням.
… – Але цього не може бути! – засмучено вигукнула Марія. Дмитро і мені зізнався в коханні. Він навіть поцілував мене в батьківській спальні.
– Поцілував?! – Ксенія невдоволено зморщилася, відірвалася від дзеркала і зі зневагою глянула на сестричку. – Ти брешеш! Спеціально так говориш, щоб мені все зіпсувати! Ми провели ніч разом!
– Нічого я не брешу! Учора я покликала Діму на розмову і зізналася йому у своїй симпатії!
– А він що? – Ксюша зі сльозами на очах подивилася на сестру…
– А він мені сказав усе те ж саме, що й тобі. Сказав, що я йому подобаюся, що часто думає про мене!
– Не може цього бути! – знову вигукнула Ксенія. – Ходімо, знайдемо його і з’ясуємо, що тут відбувається. Коли я заснула, він пішов… І зник!
Дівчата кулею вилетіли зі спальні і стали шукати Дмитра по всьому будинку. Однак знайти його їм так і не вдалося. Тоді Ксенія розбудила свого однокурсника і запитала про його друга.
– Павло, де Дмитро?
– Діма? – сонний хлопець здивувався, побачивши двох спантеличених сестер. – А навіщо він вам? Він поїхав кілька годин тому.
– Поїхав? Куди? – запитала Марія.
– Додому, напевно. Не знаю. У нього ж там наречена мала приїхати.
– Наречена?! – в унісон вигукнули дівчата. – У нього є наречена?!
– Ну так, – знизав плечем хлопець. – А що такого? Щось трапилося?
– Ні-ні. Усе нормально, – Ксенія почервоніла від сорому. Вона подякувала однокурснику за інформацію і попрямувала до спальні. Слідом за сестрою рушила і Марія. Обидві дівчини почувалися просто жахливо.
– От же покидьок! Який мерзотник! – Ксюша рвала і метала. – Він усю новорічну ніч вішав нам локшину на вуха, а сам, виявляється, заручений!
– Треба ж було мені повестися на його виверти, – мало не плачучи, видала Марія. – І ти красуня! Полізла до нього в ліжко!
– Знаєш, якщо на те пішло, то я тебе обдурила. Нічого в нас не було. Так, несерйозно. До головного не дійшло, тож не переживай, – Ксенії стало шкода закохану сестричку. Вона підійшла до неї і злегка обійняла.
– Добре, що зараз це все з’ясувалося. А то стали б дівчатами цього негідника, і потім узагалі не змогли б одне одному в очі дивитися.
– Це точно, – погодилася Марія.
Сестри журилися недовго. Горді дівчата вирішили, що не повинні побиватися через якогось велелюбного хлопця. Решту часу Ксюша та Марія намагалися не думати про Діму. Вони добре провели час із друзями і більше не сварилися одна з одною.
Через кілька місяців до дівчат дійшла інформація, що Дмитро і його наречена призначили дату весілля. Але в урочистий день кохана хлопця не з’явилася в РАЦСі.
Виявляється, вона дізналася про численні зради Дмитра і вирішила покарати його. Після цього хлопець ще довго переживав через всю цю ситуацію. Він навіть намагався забути наречену за допомогою Ксенії та Марії. По черзі надзвонюючи сестрам, молодий чоловік шукав у них розради. Але дівчата вже були не такі дурні, як раніше. Вони лише позловтішалися над нещастям Діми і попросили його більше ніколи їх не турбувати.
