У мене є доросла дочка та один онук. Йому п’ятий рік. Дочка розлучилася відразу ж, як вийшла з пологового будинку. Її чоловік – домашній тиран.
Знаю, що народжувати вона більше не буде. Але знову намагалася миритися з ним. Коли дитині виповнилося майже рік, вона тяжко захворіла. Три роки я не знала, чи вона виживе.
Завжди колишній зять спілкувався з сином і допомагав, коли вона хворіла, але при цьому скаржився в опіку, що йому ми не даємо дитині.
Наразі з’явилася надія, що дочка одужає остаточно. Дитині в обласному центрі лікарі призначили дієту, возив її батько.
Потім колишня дочкина свекруха пише заяву в опіку, що моя дочка не виконує приписи лікаря. Приходять до нас органи та змушують її віддати на цій підставі дитину батькові.
І лише після цього колишній чоловік дає моїй дочці ксерокопії виписки лікаря. Третій місяць онук живе у них.
Його батько по два тижні у відрядженні, мати його вдень на роботі. Дитина через дієту не в садку, дуже часто няньчиться з ним чоловік, чи співмешканець моєї свахи. Загалом стороння для дитини людина.
Дочці моїй його не дають, відганяють її від сина, навіть під час прогулянки на вулиці важко підійти до дитини. Він плаче, до мами тягнеться.
Поліція нам не допомагає, органи опіки не допомагають, на судах у доньки нічого не виходить, а в нас навіть на адвоката немає грошей.
Моя дочка зовсім не вживає, група в неї робоча. Душа розривається. Дитині шкода, зовсім не знаємо, що робити. Може, хтось порадить, як вихід знайти?
