Допомагати з дітьми і по господарству я згодна, але виселити себе зі своєї ж квартири не дозволю! Якщо ви продовжите в тому ж дусі, я перепишу квартиру на якогось далекого родича, зміню замки і більше взагалі не буду вам допомагати

— Мамо! Може, нам з вами помінятися квартирами? Ну, куди вам стільки місця? Одного прибирання на півдня! А в нашій маленькій, затишній квартирці вам буде набагато комфортніше.

Там у нас і ліс поруч, і поліклініка! Всі умови для райського життя! — Христина вміла вмовляти, особливо коли справа стосувалася її вигоди.

На трикімнатну квартиру свекрухи вона поклала око ще під час знайомства з мамою чоловіка. Костик, тоді ще її наречений, відразу попередив: жити з мамою вони не будуть, щоб не сіяти ворожнечу між його улюбленими жінками.

Після весілля молодята жили в орендованій квартирі, а коли в родині з’явився первісток, взяли в іпотеку однокімнатну квартиру.

— Так вже, не хороми, зовсім не хороми! Ось у твоєї мами квартира! А у нас… сарай, — шкодувала дружина, оглядаючи житлову площу.

— Ну мама з батьком теж не відразу в таку квартиру заселилися. Їм від заводу взагалі спочатку кімнатку в гуртожитку виділили. Потім, коли я народився, «однокімнатну» дали.

А вже велику «трикімнатну» вони купили зовсім недавно. Півжиття на неї поклали. Шкода, батько в ній майже не пожив. Хвороба його «з’їла» буквально за пару місяців.

— Але тоді ж час був інший. Прийнято було багато працювати і не скаржитися на незручності. А зараз, якщо ти не хочеш жити легко, ти якийсь ненормальний. — Заперечувала молода мати, мріючи про те, як займе просторі кімнати.

— Ти ж єдиний спадкоємець свого батька, плюс третина квартири твоя. Давай вимагатимемо, щоб твоя мама продала її і віддала нам дві третини суми. Їй вистачить на щось скромне. А ми зможемо нормально жити.

— Христино, ти жартуєш? Якщо так, то мені не смішно! Це квартира моєї матері, і в ній буде жити тільки вона! — Костик вирішив раз і назавжди прояснити житлове питання.

— Ну добре! Нехай буде так! — Христина вирішила на час відступити, щоб не нариватися на скандал.

Через півтора року після першої дитини, в молодій родині з’явилася друга дитина. Христина сильно втомлювалася і вирішила попросити допомоги у свекрухи.

— Мамо, а ви не могли б іноді приїжджати посидіти з онуками? Або забирати їх до себе, щоб я встигала якісь домашні справи виконувати?

— Звичайно, Христиночко! Я з радістю! Можу і до себе забрати, і у вас посидіти! Як тобі зручно.

Таке завзяття було на руку невістці. Спочатку вона просила матір чоловіка приїжджати на кілька годин. Потім — забирати малюків на всі вихідні, щоб молоді могли побути удвох. А потім вона стала відправляти дітей до свекрухи на кілька днів посеред тижня.

— Ой, мамо, як ви чудово справляєтеся з малюками! Ви так нам допомагаєте! Дітям у вас так подобається. Є де погратися, побігати. У нашій крихітній квартирці їм ніде навіть іграшки нормально розкласти! — Христина сподівалася, що свекруха сама здогадається поступитися молодій родині квартирою. Але свекруха відрізнялася рідкісною недогадливістю.

Тоді невістка вирішила застосувати ще один тактичний хід: переконати чоловіка в тому, що від обміну квартирами він теж виграє.

Для виконання свого плану вона зібрала всю родину і вирушила в гості до свекрухи в суботу вранці.

— Як тут поживає наша дорога бабуся! А ми в гості! Вирішили вас порадувати своєю присутністю! — Христина була сповнена привітності і гостинності.

За розмовами і нескінченним чаюванням минув день. Діти, не дочекавшись від’їзду додому, заснули. Здавалося, Христина цього і чекала.

— Ой, а дітки-то сплять! Куди ж ми їх на ніч потягнемо. Мамо, можна, ми у вас всі переночуємо?

— Звичайно, залишайтеся! Мені в радість ваша присутність.

Неділя пролетіла також непомітно. Свекруха готувала на всю сім’ю, розважала дітей, пару раз встигла збігати в магазин, не просячи нікого про допомогу.

До вечора стало зрозуміло, що і цю ніч сім’я сина проведе в гостях у свекрухи. Костик навіть зрадів: добиратися до роботи від матері було навіть швидше. Та й готувала вона краще за дружину. І не вимагала нічого робити по дому.

До того ж спати в окремій кімнаті, не підхоплюючись щогодини до дітей, теж було дуже приємно. Чоловік вперше замислився над тим, що дружина в чомусь права.

Вранці в понеділок син поїхав на роботу, а невістка і онуки навіть не думали про те, щоб повертатися до себе.

— Христино, донечко, а ви додому знову не поїдете? Мені просто треба знати, на скільки осіб готувати обід. — Свекруха завела розмову здалеку.

— Мамо, готуйте на всіх! Куди ми поїдемо без машини? Костик з роботи приїжджає пізно, ввечері в усіх заторах постоїмо, поки доберемося. Тому ми у вас на весь тиждень залишимося. Але якщо ми вам набридли, ми відразу поїдемо!

— Ні, ну що ти, залишайтеся!

Весь тиждень молода сім’я жила, немов на курорті. Мати почала помітно нервувати, раз у раз сідаючи, щоб перепочити. Христина була впевнена, ще трохи і матуся не витримає. Вона акуратно підштовхувала жінку до вірного рішення, але свекруха її немов не чула.

— Мамо, може, вам допомогти? Ой, ви овочі самі ріжете? А у мене комбайн є. Ви б з’їздили до нас, забрали. А можете і залишитися у нас на пару днів. Якраз до вихідних. А то я за квартиру переживаю. Поїхали, а там хтозна, що могло статися…

Ви там у нас і відпочили б пару днів! Я тут розберуся з господарством, не переживайте!

Свекруха додому до сина не поїхала, а ввечері відвела сина на балкон для серйозної розмови.

— Синку! Я розумію, до чого веде твоя дружина. Бачу, що і ти не проти оселитися в моїй квартирі. Тільки чи не занадто ви багато хочете? Ми з батьком за своє сімейне життя і в кімнатці тулилися, і в однокімнатній. Я теж хочу пожити як людина. У мене ще багато щасливих років попереду!

— Мамо, але у нас маленькі діти! — Спробував заперечити син.

— Якщо ви вирішили народжувати двох дітей в крихітну квартиру, це не моя проблема. Допомагати з дітьми і по господарству я згодна, але виселити себе зі своєї ж квартири не дозволю! Якщо ви продовжите в тому ж дусі, я перепишу квартиру на якогось далекого родича, зміню замки і більше взагалі не буду вам допомагати.

Вибач, звичайно, але я краще зараз це скажу, прямо. — Мати повернулася в кімнату, даючи синові зрозуміти, що розмова закінчена.

Через пару хвилин вийшов і Костик. Зібрав свою сім’ю і по всіх заторах відвіз додому. А матері на наступний день народження він купив путівку в санаторій.

Коли вона поїхала, він сам, особисто, щовечора їздив перевіряти її квартиру і годувати кота.

— Коханий, давай ми поживемо у твоєї мами, поки вона відпочиває… Що ти туди їздиш один, втомлюєшся?! — почала Христина, але Костик одразу її зупинив.

— Ні, кохана. Свій куточок рідніший. Залишаємося вдома. А кота погодувати мені неважко, не хвилюйся.

— Це все свекруха тебе проти мене налаштувала! — тоді дружина вирішила застосувати нову тактику. Але чоловік був непохитний.

Як не намагалася, Христина не змогла домогтися від чоловіка, про що вони говорили. Але з тих пір Костянтин категорично заборонив дружині навіть натякати на обмін квартирами і влаштовувати подібні тижневі вилазки.

Через кілька років, коли Христина вийшла з декрету і почала заробляти, сім’я змогла обміняти з доплатою свою «однокімнатну» на більш простору «двокімнатну». Не трикімнатну, але вже краще.

Спеціально для сайту  Stories

You cannot copy content of this page