Мої діти вперше поїхали на море без мене. Син і донечка досить довго чекали на цю пригоду. Зазвичай ми їздили на море всією сім’єю. Так було до розлучення. Далі я возила дітей на відпочинок сама.
Колишній облаштовував особисте життя, насолоджувався холостяцькими буднями, довго обирав собі нову обраницю. Три роки тому нарешті визначився і одружився з чудовою дівчиною.
Сподіваюся, їхній шлюб буде довгим і щасливим, все ж таки він став трохи розсудливішим. Мені казав, що нарешті нагулявся. Перед тим як зустрів нове кохання, навіть назад заміж кликав. Я тоді вже була щасливою нареченою.
Зараз під серцем росте наша наймолодша. Старші діти дуже чекають народження сестрички, але трохи засмутилися, дізнавшись, що пологи будуть наприкінці липня, адже ми завжди відпочиваємо на морі в цей час.
Та й із фінансами зараз ситуація в мене напружена: пологи, ліжечко, коляска, одяг для новонародженої. Відправити дітей у дорогий табір біля моря не вийде. Вони раз на два тижні проводять час з татом та його новою дружиною.
У них поки що невелика квартира, тому вони влаштовують дітям культурні вихідні. Ходять у парки відпочинку, музеї, іноді катаються на катамаранах озером.
Два дні тому мені зателефонували і несміливо запропонували, щоб діти поїхали цього року на відпочинок з ними. Я довго сумнівалася, особливо коли дізналася, що чоловік буде з дітьми сам, але вони мене благали їх відпустити.
З одного боку, я всіма руками за. Це ж і можливість для дітей побути довше з батьком, і для колишнього краще дізнатися, чим дихають його діти. Думаю, цей відпочинок їм усім запам’ятається. З іншого боку, я банально боюся.
Колишній не дуже відповідальний, без нової дружини їм може бути складно в деяких питаннях, але все ж і дітям треба дати можливість подорослішати і проявити себе. І колишньому вирости пора.
Мій чоловік каже, що вони впораються. Сподіваюся, все дійсно буде добре. Веселощі почалися з моменту зборів. Дочка старша за сина на два роки, вона трохи відповідальніша, склала свої платтячка, купальник, взяла теплі речі.
Син ж увесь у тата – не знав, що брати. Колишній побачив товстенький рюкзак доньки і почав її переконувати залишити половину речей удома. Каже, якщо раптом що, на місці купимо, нічого шафу із собою тягнути.
Син же татового запрошення спустошити ранець не став чекати і поміняв половину одягу на машинки та інші іграшки. Може, і справді так подорож запам’ятається надовше. Як мінімум гардероб оновиться, приємний сувенір.
Ми з колишнім чоловіком дуже вітаємо самостійність у дітях, але аптечку я вирішила зібрати окремо. На колишнього теж сподіватися не стала, сумніваюся, що він згадав би про ліки до першого отруєння креветками.
Поклала засоби і від болю в животі, і від температури, і креми сонцезахисні, і проти алергії. Усе склала компактно в косметичку. Дала в руки колишньому з тим, щоб точно взяв із собою у валізу.
Обійняла всіх, благословила на гарний цікавий відпочинок, попрощалися. Дуже хвилююся за них усіх. Мій чоловік запевняє мене, що вони впораються. І я це розумію, теж хочу, щоб так і сталося, але все одно смикаюся.
Учора зустріла нову дружину колишнього, дізналася, що косметичка з аптечкою в коридорі залишилася. Не влізла у валізу, от він її й виклав. Ну що ж, сподіваюся, це не зіпсує дітям і колишньому відпочинок.
Зрештою вони відпочивати поїхали, а не хворіти. Буду чекати з нетерпінням на їхнє повернення і розповіді про те, як провели перше літо тільки з татом. Я вдячна йому та його обраниці, що вони придумали, як влаштувати дітям справжнє літо.
Не всім так щастить. Чомусь багато хто вважає, що діти після розлучення – відповідальність однієї тільки мами. І, відповідно, відпочинок дитячий теж її турбота.
