Коли Ліда зрозуміла, що у чоловіка на 25 році щасливого сімейного життя з’явилася коханка, сенс подальшого існування зник. Все спільне життя вона служила коханому чоловіку – прибирала, прала, готувала сина виростила.
На себе не вистачало часу. Ліда в метушні навіть не помітила, що багато років вже не було з Санею жодних стосунків – ні дружніх, ні романтичних. Спочатку, дізнавшись про суперницю, Ліда шалено боролася за чоловіка.
Дзвонила з благаннями і погрозами розлучниці, влаштовувала шалені скандали чоловіку, погрожувала. Нарешті він не витримав – втік з речами до коханки і одружився з нею.
Півроку Ліда біснувалася з криками: «Не можу без нього жити». Потім принишкла і здивувалася від того, скільки є вільного часу на себе. Вперше за довгі роки з’явилися в житті Ліди салони, кіно, виставки, театри.
Будинок був довше чистий та й прибирати стало не складно. З’явилися нові люди-однодумці. Подруги помічали, що Ліда стала щасливою, алей їй все одно не вистачало романтики.
Саша з’явився у дверях у колишньої дружини через рік з квітами, фруктами та шампанським. Застряг до опівночі. І через день, і через два і став приходити майже кожен день.
Ліда вперше за все життя з Сашою мала все, що могла тільки мріяти – вона потопала в квітах, поцілунках, в щасті. Вони смачно вечеряли, довго розмовляли, а його нова дружина дзвонила і дзвонила.
Саша, насилу відриваючись від Ліди, йшов .. і повертався за кілька днів. В один з таких днів він заявив, що більше так не може і він повертається до Ліди.
Ліда спочатку оціпеніла, а потім аж крикнула: «Ні». Їй не був потрібен її старий чоловік, який зрадив і кинув її одну. Він явно не такої реакції очікував.
