Я вчителька початкових класів. І мене особисте життя абсолютно не складалося. Залицяльники, які носили квіти, були надто вже несерйозними і ненадійними претендентами, а чоловіки, які цікавили мене, часто були з обручкою на пальці і з дитиною.
Крім того, щоб знайти собі супутника життя, потрібно було витратити хоч якийсь час, а в мене не було зовсім. У якийсь момент одна незаміжня подруга запропонувала сходити на побачення зі її колишнім однокласником. Він не одружений, при грошах, квартирі та машині. Працює в перспективній сфері.
Начебто гарний собою, начитаний, тож із ним має бути цікаво. Чудовий варіант, а то чого вдома сидіти? Перевірка контрольної роботи у всього класу займе небагато часу. Тут виправила, там виправила – і вечір вільний. Спершу я була скептично налаштована. Незнайомий хлопець, вона одна, без подруги.
Про що розмовляти, куди йти? Але, погортавши його фотографії в соціальній мережі, погодилася. Людина багато де побувала, дещо бачила. Напевно, варто погодитися. Та й поговорити буде про що, напевно, у нього є парочка історій про незвичайне життя в інших країнах і континентах.
Збираючись на побачення, я поклала до себе в сумочку тільки стандартний набір жіночих речей і трохи грошей, щоб було що віддати таксисту. Настав вечір, сильно запізнюватися на перше побачення було б погано, тож я, повна надій, випурхнула з квартири і попрямувала в призначене місце.
Наступні кілька годин пролетіли, як одна мить. Хлопець багато розповідав про своє життя, роботу, мрії. Я теж ділилася думками і щиро сміялася над жартами нового знайомого. Потім ми поїхали вечеряти в ресторан. Я ніколи до цього в ньому не бувала, але залицяльник запевнив, що ціни не “кусючі”.
Спілкування продовжилося, і ми добре проводили час. У якийсь момент мені зателефонувала подруга, запитати, як у нас справи. Відповіддю були слова подяки і пропозиція якось зібратися всім разом. Я справді почувалася добре, напевно, вперше за досить довгий час. Гарний вечір, приємна компанія.
Жодних перевірок учнів чи підготовки до занять. Саме тому фінал вечора так сильно контрастував з його початком і закінчився тремтячими руками і суцільним розчаруванням. Вся річ у тім, що під кінець зустрічі хлопець на блакитному оці запропонував поділити чек навпіл.
Мовляв, вони з’їли всього порівну, та й закордоном, де він був неодноразово, так давно вже прийнято. Що було робити мені, адже я навіть приїхала в ресторан не на своєму авто? Звичайно ж, я погодилася. Відлучилася в туалетну кімнату і швиденько зателефонувала подрузі
Я пошепки попросила скинути мені на картку суму, якої бракує. Добре, та одразу погодилася. Потім хлопець провів мене додому, і на цьому наше спілкування закінчилося. Я не хотіла більше бачитися з цим молодим чоловіком, а він щиро не розумів причину такої поведінки.
Але найцікавішим було навіть не це. Мої друзі та знайомі розділилися на два протилежні табори. Зі своїми доводами і зауваженнями. Одні в усьому підтримували мене і просто-таки дивувалися, як можна було на першій зустрічі вимагати від дівчини якихось грошей?
Інші ж, навпаки, не бачили в діях молодої людини жодних “мінусів”. Чому він має платити, це ж не він запросив її на побачення? І взагалі, чи було побачення як таке?
