– Лізо, ну розповідай, як там твій наречений з Інтернету? Вже зустрічалися?
– Так, пару раз гуляли в парку, нічого такий, цікавий.
– А що, він тебе навіть в ресторан не запросив?
– Так, він відразу сказав, що віддає перевагу прогулянкам на свіжому повітрі.
– Ну, квіти хоч подарував?
– Ні. Він сказав, що квіти – ознака міщанства, і, взагалі, це дурна трата грошей.
– Мабуть, він поки не впевнений у ваших стосунках, не хоче витрачати гроші. Ну добре, тримай в курсі, подруго…
Ліза вже 2 місяці спілкувалася з Віталієм. Приємна зовнішність, цікавий співрозмовник, старший за неї на 5 років. Був одружений, розлучений, дітей немає. Все, як і у Лізи. Була заміжня, розлучилася, дітей немає.
З Віталієм познайомилася випадково в Інтернеті, він відповів на її коментар під одним постом, і понеслося.
Слово за слово, багато спільних інтересів. Чому б і ні. Живуть, правда, в різних містах. Але в наш час це не перешкода.
Машини у Віталія не було. Не вважав за потрібне її мати. Дорого коштує, та ще потім обслуговувати її, заправляти. Він прекрасно обходився міським транспортом.
Ліза ж, навпаки, життя без машини не уявляла.
Трохи поспілкувавшись в мережі, Ліза вирішила, що можна зателефонувати, послухати голос один одного. Віталій поцікавився, який у неї мобільний оператор. Виявилося, що не такий, як у нього.
– Знаєш, у мене тариф похвилинний, дорого вийде, якщо на іншого оператора дзвонити. Давай через інтернет подзвоню, це безкоштовно.
Голос виявився приємним. Обговорили погоду, роботу. Ліза почала розповідати про свою улюблену кішку Марусю.
– Лізо, у скільки ж тобі обходиться утримання кішки? Адже ці всі корми дорогі.
– Ну, я не годую незрозуміло чим , я купую хороший корм, не дешево, звичайно, але що робити. Зате Маруся добре виглядає і здорова. Вона ж мені, як рідна людина.
– Ну, не порівнюй, це всього лише кішка. Ніколи не розумів шаленої любові до домашніх тварин, та ще й такі гроші витрачати на них.
Лізі було неприємно це слухати. Ну, та добре, всі люди різні…
Через тиждень Віталій написав, що може до неї приїхати. Знайомий їде в її місто, і він безкоштовно може доїхати. Ночуватиме у цього знайомого. Ліза погодилася.
Вони зустрілися в парку, погуляли, вдосталь наговорилися. Наступного дня знову прогулянка в парку, і він поїхав. Начебто непоганий, але Лізу щось бентежило в ньому.
Через місяць Віталій запросив Лізу в гості. На своїй машині їхати вона не хотіла, поїхала на потязі. Віталій її зустрів на вокзалі. Без квітів. Ну, що поробиш, не любить він їх, мабуть. Ліза сказала, що хоче перекусити.
– Ходімо в супермаркет, там якраз акція сьогодні, затаримося. Прийдемо до мене і щось приготуємо. У кафе ціни такі, жах.
У магазині Віталій брав все тільки з цінником по акції. Йогурти, фарш, трохи прим’яті помідори…
– Дивись, ціни які хороші, термін придатності закінчується, ось і знижують ціни. Я намагаюся завжди так брати, до останнього чекаю, коли акції почнуться. Дуже бюджет економиться…
Так, дивись, ігристе зі знижкою, треба взяти, романтик ввечері влаштуємо… Ти цукерки любиш? Дивись, які дешеві, треба взяти.
А ти що взяла? Ковбаса ця дуже дорога, навіщо? У мене філейна вдома є в холодильнику, нічим не гірша!
І, взагалі, знаєш, я дуже вигідна партія. Без шкідливих звичок, зайвого не витрачаю, всі гроші в сім’ю несу. Єдине моє захоплення – інтернет, люблю там посидіти. Ну, ти і сама така.
Ліза промовчала. Їй щось було страшно їхати до нього…
– Ну, почекаємо маршрутку. Їхати додому хвилин 30.
– Може таксі давай викличемо? Зараз година пік, народу наб’ється в цю маршрутку.
– Ти що, знаєш, як дорого на таксі? Зайві гроші ще викидати на таке.
– Нічого, я оплачу, ти не переживай.
Квартира Віталія вразила чистотою. Меблі були не нові, можна навіть сказати застарілі. Меблева стінка з кришталем, і всюди портрети Віталія. Він все життя прожив тут з мамою, якої не стало півроку тому.
– Дивись, ось ванна, ось кухня, спальня. Постарайся води багато не лити, коли в душ підеш, зараз ціни такі, жах.
Моя колишня любила повну ванну набирати, сварилися постійно, навіщо такі витрати? Мама моя за серце хапалася кожен раз, коли рахунок приходив.
Ходімо на кухню, покажу, де що. Смаж котлетки, салат зроби, вдало все-таки я купив продукти, майже за половину ціни.
Ну, займайся, я поки відпочину трохи, втомився щось, може подрімаю годинку. Розбуди потім, як буде готово. Хочеш, йогурт ось візьми, перекуси поки.
Віталій пішов у кімнату. Ліза тихо взяла свої речі і пішла до виходу. Куплену ковбасу вона залишила в холодильнику, нехай порадіє.
Приїхавши додому, вона пішла в душ. Лила води стільки, скільки хотіла. Її розібрав сміх при згадці про Віталія. Ось же звела доля!
Скільки ж нюансів при особистій зустрічі. В Інтернеті цього не побачиш, яка людина насправді.
Йому відправила смс, написавши, що вона дуже не економна, і навряд чи у них щось вийде. На що він відповів, що навіщо тоді він витратився і накупив багато зайвого…
– Ну, подруго, коли заміж?
– Коли буде акція, хороші наречені недорого, тоді і вийду! Жартую я, Віталій навчив економити на всьому. Ну його, це заміжжя, мені і одній непогано!
Буду жити в своє задоволення, а “вигідних” наречених, як називає себе Віталій, нехай інші забирають, мені не шкода.
Спеціально для сайту Stories
