Зустрічалися два роки, поки я не дізналася, що при надії. Звичайно, ми побралися, все було чудово. В нас з’явилася донька, почали жити разом, бо до цього моменту жили окремо.
Після появи доньки пройшов місяць, він саме почав мені діяти на нерви. Доньку любити-то любить, але іноді здається, що гулянки та друзі, а ще ця комп’ютерна гра важливіша за нас.
Вранці прокидається не в настрої і на мене все це перекладає. Наче я винна, що він всю ніч грав і не виспався. Потім він почав йти до комп’ютерного клубу і там сидіти з друзями.
Він навіть не каже мені куди йде, коли прийде, не піднімає слухавку, коли дзвоню, потім уночі приходить, виправдовується і засинає. І на запитання: «Чому ти мені не сказав, що пішов до друзів» каже: «А що не можна?»
Потім коли справа доходить до сварки, наговорить всякого, і як завжди я прощаю його, бо люблю дуже, і втрачати його не хочу. І прожили так разом, як кішка з собакою лише 2,5 місяці.
Тепер він живе у своїх батьків, а я з донькою у своєї мами. Приходить він у вихідні грає з донькою, зі мною добре спілкується, а потім ніби його заміна приходить, настрій змінюється, починає грубити.
І зараз так само сидимо спочатку нормально листуємося, я його попросила прийти в певний день, на що він відповідає мені: «Мможе бути, мені ліньки». При цьому він списувався з другом, щоб зустрітися.
Коли я йому почала заперечувати, що до друзів не ліньки, а до нас приїхати ліньки, він почав грубити. До речі коли ми сваримося, він завжди змінює пароль, і видаляє фото, і іноді навіть з дівчатами листується, знайомиться.
