Я вперше зрадила чоловікові 8 березня. чому я так запам’ятала цю дату? Це день мого народження.
Того дня чоловік прийшов із роботи у стані абсолютно нетверезому, не тримався на ногах. Точніше, він не сам прийшов, його привели двоє товаришів з роботи. Перший раз у житті бачила його у такому неадекватному стані.
Нас того дня відпустили раніше (вже о першій годині дня була вдома). Чоловіка привели додому приблизно пів на четверту.
Взагалі ми збиралися кудись вибратися, повечеряти. Я купила нову сукню, зробила гарний макіяж, але чоловік не лише не привітав із днем народження, але навіть не пам’ятав, який сьогодні день.
А це ще й жіноче свято було, коли прийнято дарувати коханим квіти. Я розлютилася і вирішила піти в ресторан одна.
Там замовила келих напівсолодкого, мідії, десерт. Потім ще напою взяла з горя та образи, і я трохи попливла. За хвилин двадцять до мене підсів солідного вигляду чоловік.
Він жартував, говорив компліменти. Я сміялася і соромилася, але все ж таки пляшка і образа на чоловіка зробили свою справу. Вечір вдався, і я приїхала додому приблизно опівночі.
Чоловік все ще спав, навіть не помітивши моєї відсутності. Я швидко прийняла душ і спати вклалася.
Наступного дня чоловік вибачався і шукав вибачення у мене. Я дуже запам’ятала відчуття, з яким поверталася додому. Серце стукало, наче відбивало барабанний дріб. Я дуже хвилювалася. Саме тоді я відчула себе по-справжньому щасливо
Протягом місяця я ще двічі зустрічалася з тим чоловіком, який все більше починав мене притягувати. Один раз я пішла з роботи (взяла відгул за власний рахунок).
Ще один вечір із ним провела у п’ятницю, коли чоловік із друзями розважався. І щоразу він був кращий за попередні рази.
Ймовірно, тут не можна писати всього того, що він зі мною робив, але це було дуже незабутньо і досить жорстко.
Якось чоловік ледь не зловив мене, але я перейшла на його поведінку. Почуття провини не дозволило йому продовжити розпочату розмову.
Мене дедалі більше затягує цей адреналін. До чоловіка охолола, але винною себе не відчуваю.
